Це важливе запрошення служителя скероване на початку Меси до кожного з нас, присутніх на євхаристійній літургії. Ми маємо разом помолитися – і як індивідуальні учасники літургії, і як спільнота, тобто Церква. Молитву, яка завершує першу частину Меси, тобто вступні обряди, книга Месалу називає колектою.
Назва, яка походить із латини (colligere – «зібрати разом»), пояснює й обґрунтовує призначення цієї молитви. Бо ж колекта – не тільки текст, призначений для того, щоб головний служитель його зачитав. Вона зовсім невипадково має діалогову структуру. Колекта складається з чотирьох елементів, які почергово вимагають нашої співучасті. У чому ця співучасть полягає?Насамперед служитель закликає всіх присутніх пробудити в собі молитовні наміри, з якими ми прийшли до Бога. Він позначає це словом-заохоченням «Молімося». Після вступного заклику має настати коротка мить тиші, тривалістю до півхвилини (це вже другий елемент). Бо кожне мовчання під час Літургії – це теж дія, індивідуальне долучення до відправи. У чому полягає суть долучення до цієї месальної молитви? Під час короткого мовчання ми складаємо в руки священика «всі свої турботи і проблеми»: і ті, які нас особливо непокоять, і радісні очікування – усе, що стосується нас і наших близьких, що випливає з серця, зболеного або, навпаки, повного надії, любові, віри. Тут ми прославляємо Бога, благаємо Його, дякуємо Йому тощо. Усі ці індивідуальні молитовні наміри, прохання, подяку і прославлення служитель збирає та долучає до спільної молитви, узгодженої з конкретним календарним днем або літургійним періодом. Священик, наслідуючи стародавній жест і молитовну традицію перших християн, розкладає і простягає до неба руки (так звана «оранта») та виголошує літургійну молитву дня.
Колекта – це літургійне прославлення та прохання, зазвичай скероване до Бога Отця через посередництво Ісуса Христа, у єдності зі Святим Духом; однак є також колекти, адресовані самому Христу. Зазвичай ці молитви мають тринітарне (тобто звернене до Трьох Божих Осіб) закінчення.
Виголовшення колекти становить третій елемент обряду. Остання, четверта частина стосується цілої християнської спільноти. Це відповідь «Амінь», важлива акламація літургійного зібрання. Вона означає згоду, дозвіл і ототожнення з почутим.
Джерело – «Літургійні передмесальні катехези»
Слова перемінення дарів під час Меси Дивлячись, як священик підносить угору в жесті жертвування види хліба і вина, потрібно добре пам’ятати, що то не слова священика звершують консекрацію, а слова Самого Христа, які священик повторює. Завдяки діям і словам, які Христос сказав у Вечірнику: «Це є Тіло Моє… це є Кров Моя…» – відбувається Євхаристійна жертва. Установив ці слова і жести Сам Господь.
Префація та «Свят, свят, свят» – частини Євхаристійної Літургії
Розмаїття Євхаристійних молитов
Дух Святий у Месі
Катехетика Серце Меси – Євхаристійна молитва Центр і вершинв всієї літургійної відправи – це Євхаристійна молитва. Вона розпочинається з діалогом, який передує префації (тобто «Господь з вами», «Вгору серця»), і триває аж до тексту перед молитвою Господньою («Отче наш»).Новини дня
- Останні
- Головні
- Популярні
Схожі новини
