71 рік тому, 14 вересня 1947 року, на свято Воздвиження Хреста в маленькому селі Окопи біля Суховолі в Польщі на світ прийшов Альфонс Попелушко, якого увесь світ знає як скромного священика Єжи, який любив життя і не пішов на компроміс зі злом.
Перед священицькими свяченнями, які прийняв 28 травня 1972 року з рук кардинала Стефана Вишинського, Альфонс змінив ім’я. Служив у Жомбках, потім в Аніні, але через поганий стан здоров’я не вповні міг виконувати священицькі обов’язки на парафії. Лікуючись, дбав про душпастирство лікарів і хворих.Від 1980 року був пов’язаний із робочими середовищами, підтримував профспілковий союз «Солідарність», а згодом став його капеланом. За цю діяльність його переслідували й убили комуністи: 30 жовтня 1984 року понівечене тіло отця Попелушка знайшли на березі Вісли біля села Тама.
Беатифікований 6 червня 2010 року у Варшаві. Наразі триває його канонізаційний процес. Католицька Церква вшановує блаженного Єжи Попелушка як мученика, який загинув за віру, правду, свободу людини.
Значною мірою ми самі винні в нашому поневоленні, коли зі страху або ж заради зручності погоджуємося на зло й навіть голосуємо за механізми його дії. Нехай для нас стане пересторогою усвідомлення того, що народ гине, коли йому бракує мучеництва, коли він дурить себе, кажучи, що все добре, якщо все погано, коли задовольняється напівправдами. Нехай щодня супроводжує нас усвідомлення того, що, вимагаючи правди від інших, ми самі маємо жити правдою. Вимагаючи справедливості, самі маємо бути справедливі до інших. Вимагаючи відваги й мучеництва, самі маємо бути щодня мужніми й відважними.
(Цитата з проповіді Єжи Попелушка, виголошеної на Месі за батьківщину 27 травня 1984 року за кілька місяців до смерті).