Папа до міністрантів: Дорога святості – не для лінивих

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Цими днями Вічне Місто наповнив дитячий і підлітковий гамір. Понад 60 тисяч хлопців і дівчат віком від 13 до 23 років, які прислуговують під час богослужінь, прибули з 19 країн, зокрема і з України, щоб відвідати храми, спільно помолитися, взяти участь у богослужіннях, приступити до Святих Таїнств і познайомитися з багатою культурною спадщиною Рима.

Зустріч Папи з міністрантами

Але кульмінаційним моментом паломництва, що триває від 30 липня до 3 серпня, стала зустріч із Папою Франциском увечері 31 липня. Чекаючи на нього під пекучим сонцем на площі святого Петра, міністранти взяли участь у насиченій молитовно-концертній програмі.

Приєднавшись до молоді, Папа спочатку проїхав між секторами, вітаючись із юними прочанами. Коли ж він прибув на подіум, до нього з привітальним словом звернувся єпископ Ласло Немет, ординарій Зренянський із Сербії, очільник організації, яка влаштувала паломництво – Міжнародного союзу міністрантів. Опісля троє учасників – представники України, США й Німеччини – вручили Його Святості подарунки, зокрема білу хустку-фулард, виготовлену спеціально для нього.

Як ставати будівниками миру?

У розмові з паломниками Папа відповів на 5 запитань від представників різних мовних груп. Міністрант із Люксембургу та з франкомовної групи запитував про те, як нести назовні той мир, знаком якого вони обмінюються в храмі під час Святої Меси.

Відповідаючи, Папа звернув увагу на те, що, перш ніж обмінятися знаком миру, ми просимо про цей дар Господа. «Мир – це Його дар, який перемінює нас, аби ми, як члени Його тіла, могли відчувати ті самі почуття, що й Ісус, думати як Він, любити так, як Він». А наприкінці Святої Меси священик відпускає вірних із побажанням миру.

Як зауважив Його Святість, «конкретні старання на користь миру – це доказ, що ми справді учні Ісуса». А пошуки миру «починаються з малих речей». Наприклад, після сварки з братом чи сестричкою ми замикаємося в собі чи намагаємося зробити крок назустріч? «Чи я готовий у кожній ситуації запитувати себе: Що зробив би Ісус на моєму місці? Якщо так чинитимемо і намагатимемося рішуче впроваджувати це в життя, вноситимемо у щоденне життя Христовий мир», – сказав Папа.

Служіння Марти й контемпляція Марії

Представниця Португалії запитала, як поєднати духовну контепляцію біблійної Марії з практичним служінням її сестри Марти.

Папа зауважив, що, крім «виконання черг літургійного служіння», варто вміти, з одного боку, ангажуватися в парафіяльне життя, а з іншого – перебувати в молитовній тиші у присутності Господа. «І в цьому поєднанні дії та споглядання також розпізнаємо Божий задум щодо нас: бачимо, які таланти й зацікавлення Бог вкладає в наше серце і як їх розвивати, але також смиренно стаємо перед Ним такі, які ми є». Його Святість заохотив не боятися просити про пораду, коли задумуємося про те, як служити Богові та ближнім, пам’ятаючи, що ми стаємо тим щасливіші, чим більше даруємо іншим.

Привести ровесників до Христа

Представник англомовної групи, що прибув із Антигуа і Барбуда, розповів, що його засмучує те, як мало ровесників бере участь у Месах і в парафіяльному житті. Як досягнути цих людей і спонукати повернутися до Христа та Церкви?

Папа наголосив, що молодь спроможна бути «апостолами, що приводять інших до Ісуса». А це стається, коли ми самі «сповнені ентузіазму зустріч з Ним». Насамперед потрібно самим зростати в пізнанні і близькості з Господом, зустрічаючись із Ним «на молитві, у читанні Євангелія та в бідних». Треба також старатися бути безкорисливими з друзями та ближніми, щоб «до них міг дійти промінь Ісусового світла через ваші серця, закохані в Нього». Діла, близькість, служіння важливіші за слова. Молодь потребує друзів, «які дають гарний приклад», і свідків того, «як прекрасно належати до спільноти вірних».

Про важливість віри

Що спонукає прийняти віру в світі, де численні люди стверджують, що не потребують Бога? Чому віра важлива для вас? Такі запитання прозвучали від німецького підлітка.

«Віра суттєва, завдяки вірі я живу. Я сказав би, що віра – це ніби повітря, яким ми дихаємо», – відповів Папа, звернувши увагу на те, що ми не задумуємося про кожен подих, коли дихаємо, але коли повітря забруджене або його не вистачає, зауважуємо, що йдеться про щось важливе. Віра також допомагає «збагнути сенс життя», тобто що «існує Хтось, Хто мене безмежно любить, і цей Хтось – Бог».

Як стати святими?

Останнє запитання прозвучало від представника Сербії: «Наше служіння нам дуже подобається. Ми хочемо служити Богові та ближнім. Але робити добро не завжди легко, ми ще не святі. Як перетворювати наше служіння в конкретне життя, у конкретні діла любові та шлях до святості?»

«О так, потрібні зусилля, щоб завжди робити добро та ставати святими… Дорога святості – не для лінивих. І бачу що ви, міністранти, докладаєте зусиль на цій дорозі», – сказав Папа. Він зауважив, що Ісус залишив нам просту програму того, «як прямувати до святості: заповідь любові до Бога і до ближнього». Потрібно намагатися «бути добре вкоріненими в дружбі з Богом», а щоб «конкретизувати» заповідь любові, Ісус залишив нам діла милосердя.

«Це зобов’язальна дорога, доступна для всіх. Щоб робити діла милосердя, не потрібно закінчувати університети. Їх можуть робити всі. Вистачить, аби кожен із нас почав запитувати себе: що я сьогодні можу зробити, щоб вийти назустріч потребам ближнього?… І нема різниці, чи це мій друг, чи незнайомець, співгромадянин чи чужинець, він – ближній. Повірте мені, так чинячи, ви зможете справді стати святими, людьми, які перемінюють світ, живучи Христовою любов’ю», – сказав Папа. Далі розпочалася Літургія Слова.