Божа любов до людства ніколи не проминає. Слово Папи Франциска під час недільної молитви «Ангел Господній» 29 липня 2018 року

А ви сміливці, якщо під таким сонцем прийшли на площу! Вітаю!

Сьогоднішнє Євангеліє (див. Йн 6, 1-15) подає історію про помноження хлібів і риби. Побачивши великий натовп, який пішов за ним аж до Галілейського моря, Ісус звертається до апостола Филипа й питає: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?» (в. 5). Тих грошей, які були в Ісуса й апостолів, поза сумнівом, було замало, аби прокормити цю тьму людей. Й ось Андрій, іще один із Дванадцятьох, підводить до Ісуса хлопчину, готового віддати все, що у нього є: п’ять ячмінних хлібів і дві рибини; проте, звісно, каже Андрій, це ніщо для такого натовпу (пор. в. 9). Але ж молодець той хлопчина! Яка сміливість! Він також бачив натовп – і бачив свої п’ять хлібів. І сказав: «У мене є оце – і, якщо потрібно, я готовий це віддати». Цей хлопчик змушує нас задуматися…Яка ж відвага…Молоді люди, подібні до нього, мають сміливість. І нам потрібно допомогти їм тривати в цій сміливості. Ісус усе-таки наказав своїм учням, аби ті розсадили людей, потім узяв хлібів і рибин і, воздавши хвалу Отцю, розподілив серед тих, що сиділи (пор. в. 11), і кожен міг їсти, скільки хотів. Кожен з’їв те, що хотів.

Цим читанням літургія змушує нас не відводити погляду від постаті Ісуса, про яку ми чули минулої неділі, в Євангелії від Марка, коли Він, «побачив силу народу – і змилосердився над ними» (Мк 6,34). Так само і хлопчина з п’ятьма хлібинами усвідомив це співчуття та сказав: «Бідні люди! У мене є це…»Співчуття змусило його пожертвувати все, що він мав. По суті, сьогодні Йоан показує нам, що Ісус уважний до базових потреб людей. Епізод розпочинається з конкретного факту: юрба голодна, тож Ісус залучає до справи Своїх учнів, аби втамувати цей голод. Це конкретний факт. Ісус не обмежився тим, що вже дав народові – Він запропонував Своє слово, Свою втіху, Своє спасіння та, врешті-решт, Своє життя – а вчинив природний жест: Він вирішив подбати про їжу для тіла. І ми, Його учні, ніяк не можемо робити вигляд, що цього немає. Лише якщо ми дослухатимемося до найпростіших потреб людей у конкретних життєвих ситуаціях, вони зможуть почати дослухатися до слів про вищі цінності.

Божа любов до людства, яке прагне хліба, свободи, справедливості, миру, а насамперед Його благодаті, ніколи не проминає. Ісус і сьогодні годує, ставши через нас живою та втішною присутністю. Тому Євангеліє запрошує бути завжди готовими до дій, як той хлопчина, який розуміє, що має п’ять хлібів, і каже: «Я даю оце, а далі вже подивимося…»Стикаючись із голодом – будь-яким «голодом» – численних братів і сестер у різних частинах світу, ми не можемо залишатися відстороненими та спокійними глядачами. Проголошення Христа, Хліба вічного життя, вимагає щедрої й відданої солідарності з бідними, слабкими, упослідженими, беззахисними. Учинок близькості та благодійності – це найкращий тест якості нашої віри, як на особистому рівні, так і на рівні спільноти.

Потім, уже під кінець історії, коли всі вже наситилися, Ісус сказав учням зібрати те, що залишилося, щоб нічого не пропало. Хочу нагадати вам дослівно цю репліку Ісуса: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало» (в. 12). Я думаю про тих, хто голодує, і про те, скільки залишків їжі ми викидаємо. Замислімось, кожен із нас: кавалки їжі, які залишилися після обіду, вечері, – куди ви їх діваєте? У моєму домі що роблять із залишками їжі? Викидають їх? Ні. Якщо у вас є така звичка, я дам вам кілька порад. Поговоріть із бабусями й дідусями, які жили в повоєнні часи, і запитайте їх, що вони робили з залишками їжі. Ніколи не викидайте їжі, яка залишилися. Використайте її або віддайте тим, хто може це з’їсти, тим, хто цього потребує. Ніколи не викидайте залишків їжі. Це порада, а також іспит сумління: що у вас вдома роблять із залишками їжі?

Молімося ж до Діви Марії, щоб у світі зростали програми, спрямовані на розвиток, забезпечення людей їжею й солідарність, а не на озброєння, ненависть і війни.

[Після благословення]

І не забувайте про дві речі: перша – це постать і образ, а друга – запитання. Про постать і образ сміливого хлопчини, який дає все, що має, нехай цього й мало, щоб нагодувати величезний натовп. Будьте сміливі, завжди майте відвагу. І про ту фразу, те запитання, іспит сумління: що у вас удома роблять із залишками їжі? Дякую!

[Після молитви]

Дорогі брати і сестри!

Завтра – Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, який проголосила Організація об’єднаних націй. Це лихо призводить до поневолення багатьох чоловіків, жінок і дітей для використання їхньої праці, сексуальної експлуатації, продажу органів, примусу до злочинної діяльності. Навіть тут, у Римі. Міграційні маршрути також часто стають теренами, на яких торговці й експлуататори ловлять нових жертв. Це відповідальність кожного з нас – рішуче засудити торгівлю людьми та протистояти цьому ганебному злочинному явищу.

Сьогодні я вітаю всіх паломників з Італії та з різних країн, зокрема вірних із Ріо-де-Жанейро, Нова Фрібурго, Візеу, Кішади й Форталези у Бразилії.

Вітаю асоціацію «Друзі святої Йоанни Антід-Туре»; скаутські групи з Падуї та Вифлеєма; молодих людей із Черезе-ді-Борго-Вірджіліо і миропомазану молодь із Томбелле. Зичу всім щасливої неділі. Будь ласка, не забувайте молитися про мене. Смачного обіду – й до побачення!

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
29 липня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va