Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Міцні сім’ї – це закваска доброти, святості, справедливості й миру. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 29 серпня 2018 року
12:23 П'ятниця 0 192
31-08-2018, 12:23

Міцні сім’ї – це закваска доброти, святості, справедливості й миру. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 29 серпня 2018 року

Про Апостольський візит в Ірландію
Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Минулих вихідних я побував в Ірландії, щоб узяти участь у Всесвітній зустрічі сімей: упевнений, що ви стежили за цієї подією в медіа. Своєю присутністю я хотів насамперед зміцнити християнські сім’ї в їхніх покликанні й місії. Тисячі сімей – чоловіків і жінок, бабусь і дідусів, дітей – зібрались у Дубліні й у розмаїтті мов, культур і традицій стали промовистим знаком краси Божої мрії для всієї людської сім’ї. І ми знаємо, про що йдеться: Божа мрія – це єдність, гармонія й мир у сім’ї та світі, результат вірності, прощення і примирення, які Він дав нам у Христі. Господь закликає сім’ю долучитися до цієї мрії та зробити світ домом, де ніхто не був би самотній, ніхто не був би небажаний, ніхто не був би відкинутий. Подумайте про це: Бог хоче, щоб ніхто не був сам, ніхто не був небажаний, ніхто не був відкинутий. Тому й тема цієї Всесвітньої зустрічі була дуже вдало сформульована: «Євангеліє сім’ї – радість для світу».

Дякую Президентові Ірландії, Прем’єр-міністру, державним, громадським і релігійним інституціям, багатьом людям на всіх рівнях, які допомогли підготувати і провести цю зустріч. І велика подяка єпископам, які доклали до цього багато зусиль. Звертаючись до влади в Дублінському замку, я підкреслив, що Церква – це сім’я сімей, яка, ніби тіло, підтримує кожну клітинку в її незамінній ролі щодо розвитку братерського й солідарного суспільства.

Справжніми світлими моментами цих днів стали свідчення подружньої любові, якими ділилися подружжя різного віку. Їхні історії нагадують нам про те, що любов у шлюбі – це особливий дар Божий, який щодня зростає в домашній Церкві, тобто в сім’ї. Як же світ потребує такої революції любові, революції ніжності, яка врятувала б нас від сучасної культури тимчасовості! І початок цієї революції – у серці сім’ї.

У дублінському соборі я зустрічався з воцерковленими подружжями – молодими парами з багатьма маленькими дітьми. Потім я зустрівся з деякими сім’ями, які переживають особливі проблеми і труднощі. Дякую братам капуцинам, які завжди близькі до людей і до всієї церковної сім’ї, парктикуючи солідарність і підтримку – ці плоди любові.

Найважливішим у моєму візиті стало велике чування з сім’ями в суботу ввечері на стадіоні в Дубліні, а згодом – недільна Меса в парку Фенікс. У навечір’я ми слухали дуже зворушливі свідчення сімей, які постраждали від війни; сімей, які відродилися завдяки прощенню; сімей, врятованих із виру залежностей завдяки любові; сімей, які навчилися ефективно використовувати мобільні телефони та планшети й усвідомили пріоритет часу, проведеного разом. Ми згадували про цінність спілкування між поколіннями й особливу роль бабусь і дідусів у зміцненні сімейних зв’язків і переданні скарбів віри. Сьогодні – про це важко говорити – здається, що бабусі й дідусі стають проблемою. У культурі відкинення бабусь і дідусів маргіналізують, вони відходять у бік. Але дідусь і бабуся – це мудрість, це пам’ять про людей, пам’ять про сім’ю! Бабусі й дідусі мають обов’язок передавати цю пам’ять онукам. Молоді й дітям потрібно говорити з дідусями й бабусями, аби продовжувати історію. Будь ласка, не відмовляйте бабусям і дідусям. Вони – близькі ваших дітей, своїх онуків.

Недільним ранком я прибув із паломництвом у місто Нок, де розташований санктуарій Богородиці, дорогий ірландському народу. У каплиці, збудованій на місці об’явлення Пресвятої Діви, я довірив усі сім’ї, зокрема ірландські, Її материнській опіці. І хоча моя подорож не передбачала візиту до Північної Ірландії, я від щирого серця привітав її мешканців, заохочуючи й далі плекати примирення, умиротворення, дружбу й екуменічну співпрацю.

Мій візит до Ірландії, крім великої радості, також приніс тугу й печаль через страждання, заподіяні в цій країні різними формами насильства, навіть із боку членів Церкви, з якими церковній владі не завжди вдавалося впоратися. Глибокий слід залишила зустріч із деякими особами – їх було вісім – і кілька разів я просив у Господа прощення за ці гріхи, за скандали й за звинувачення у зраді. Ірландські єпископи пройшли серйозний шлях очищення та примирення з тими, хто став жертвою насильства, і за допомогою національних органів влади встановив низку суворих правил, які оберігають безпеку молоді. А потім, зустрічаючись із єпископами, я заохотив їх докладати зусиль, щоб чесно й мужньо долати помилки минулого, уповаючи на Божі обітниці та спираючись на глибоку віру ірландського народу, аби розпочати ще один етап оновлення Церкви в Ірландії. Ця держава має віру, людей віри: тамтешня віра має глибоке коріння. Але знаєте що? Занадто мало покликань до священства. Чому віра зазнає таких втрат? Через ці проблеми, скандали, багато інших речей… Потрібно молитися, щоб Господь послав Ірландії святих священиків, послав нові покликання. І тому ми разом маємо піднести молитву «Радуйся, Маріє» до Богородиці з Нока. [Промовляє разом із вірними на площі моливту «Радуйся, Маріє»]. Господи Ісусе, пошли святих священиків.

Дорогі брати і сестри, Всесвітня зустріч сімей у Дубліні стала пророчим і втішним досвідом, бо багато сімей упевнено стоять на євангельському шляху шлюбу й сімейного життя; це сім’ї учнів і місіонерів, закваска доброти, святості, справедливості й миру. Ми забуваємо, як багато сімей – як їх багато! – веде вперед свої родини, своїх дітей, із довірою просячи прощення, коли виникають проблеми. Ми забуваємо про них, бо сьогоднішні модні журнали й газети торочать: «Цей розлучився з тією… Ця покинула того… Розійшлися…» Але послухайте: це погано. Адже справді: я поважаю всіх, потрібно поважати людей, але розлучення – це не ідеал, поділ – не ідеал, руйнування сім’ї – не ідеал. Ідеал – це єдина сім’я. Тож уперед, до ідеалу!

Наступна Всесвітня зустріч сімей відбудеться у Римі 2021 року. Довірмо ж її опіці Святого Сімейства Ісуса, Марії і Йосипа, щоб наші домівки, парафії та спільноти могли бути справжньою «радістю світу».

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
29 серпня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий