Ми покликані допомогти Ісусові Христу врятувати світ. Проповідь єпископа Леона Дубравського на Дні молоді у Хмельницькому

Хотілось би сьогодні, щоб ми почули з вами Слово Боже. Церква живиться і Словом Божим, і Тілом Ісуса Христа, і для того приходимо на Євхаристію, щоби звідсіль вийти наповненими й душею, і тілом. Збагатитися. Коли чуємо Слово Боже, воно діє в нас, і треба пам’ятати, навіть коли прийдемо додому, що сьогодні було в Євангелії, що з нього найбільше нам запало в серце, в душу.

Сьогодні ми чули перше читання з книги Ісуса Навина, який впровадив народ Ізраїлю в обіцяну землю. І коли він перевів Ізраїль через потік, то запитав: «Кому ви хочете служити? Істинному Богові, Який вас вивів з неволі, чи тим божкам, яким ви служили, коли були там, у тій землі язичницькій?» Вони сказали: «Ми хочемо служити Істинному Богові». У Євангелії святого Йоана бачимо те саме. Христос запитав Петра: «Чи й ви залишите Мене, відійдете?» Бо коли Він сказав: «Хто буде споживати Моє Тіло і пити Мою Кров, той буде мати життя вічне», – не всім це сподобалося, вони сказали, що це тверда мова, відійшли від нього! А Петро відповів: «До кого ж ми підемо? Ти маєш слова життя вічного. І ми повірили і пізнали, що Ти є святий Божий». Вони повірили Йому, так само й ми. Він запитує про це сьогодні: кому ми хочемо служити, якому Богу. І саме тут ми вчимося, що ми маємо служити Істинному Богові.

Сьогодні ми з вами говоримо про покликання. Бог кличе кожного з нас, нікого не відкидає, навіть найбільшого грішника. Він лише хоче, щоб людина навернулася й жила. Це ми можемо відкинути, а Бог – не відкидає. Якщо Бог кличе, то Він знає, де людині буде краще: у священстві чи в подружжі. І Він потребує нашої відповіді.

Тому бачимо Марію, яку Бог покликав і сказав Їй такі чудові слова: «Радуйся!» І благовіщення, і втілення Ісуса Христа, і пасхальна таємниця поєднуються. Ісус Христос втілюється в утробі Марії, народжується, йде на смерть і воскресає. Це велика таємниця, якої ми не можемо збагнути. Але головне – Марія дала відповідь Господові. Бог запитує кожного з нас. Чи ми можемо Йому відповісти? Коли я вступив до семінарії, то найперше мене духовний отець запитав: «Для чого ти прийшов, щоб стати священиком?» Дух Святий подіяв, і я експромтом сказав так: «Щоб допомогти Ісусові Христу врятувати світ!» І хочу від молодих людей почути це слово: допомогти Ісусові Христу врятувати світ. Папа Римський часто повторював: «Допоможіть мені збудувати цивілізацію любові!» І, власне, молоді хлопці й дівчата, які вміють присвятити життя, будуть щасливі, коли підуть за голосом Божим.

Господь кожного кличе по-своєму: для когось стає прикладом священик, для когось – книжка, для інших – якась ситуація в житті. Ці три дні ми з вами розважали, роздумували про покликання Марії, покликання святих, які пішли за голосом Бога. Бо світ потребує: великі жнива, а робітників мало. Усі хочуть, аби був священик, щоб була сповідь, була Євхаристія, але якщо питаєш, чи вони зі своєї родині хотіли б віддати сина чи дочку, то батьки не завжди згідні. Не завжди! Коли я йшов до семінарії, то був час переслідувань, семінарія була в Ризі, не так просто було прийти туди, і батьки мої були старенькі, татові 70 років, мамі – 60, як мені сьогодні. Вони теж переймалися, думали, але мама мені сказала: сину, якщо це твоя дорога, то будь добрим священиком, а якщо маєш бути яким-небудь, то ліпше не йти! Дуже добре. Я хотів би, щоб молоді люди завжди себе про це питали.

Йоан Твардовський дуже добре пише, що покликання є три: до священства, до подружжя й до самотності у світському житті. Та скільки сьогодні є нещасливих родин через те, що люди не вміють жертвуватися, що, виховуючись у добробуті, ставлять матеріальні цінності на перше місце. Людина ніколи не буде щаслива, коли поставить на перше місце чи гроші, чи машину, чи хату – ніколи! Скільки сьогодні є тих, хто має мільйони, але приходить і каже: «Я нещасливий!» Треба розпочати життя по-новому. Як той юнак, віддай бідним. А є ж кому: війна на Сході точиться, скільки там людей сьогодні потребує, скільки там людей, які сьогодні гинуть.

Треба дивитися, як Господь підходить. Треба питати: Боже, чого Ти хочеш? Дай мені відповідь! І Господь відповість. Як буде питати друзів, братів, сестер, маму, тата – не завжди отримаєте відповідь. А спитаєте Господа, спитаєте Його Матір – вони дадуть! Спитаєте свого святого, якого носите, – і він вам дасть відповідь! Нехай Господь подивиться на вас, і ці промені з Його Серця – витекла Вода і Кров – нехай знайдуть місце у вашому серці, у вашій душі. Відгукніться на слова Бога, на Його заклик. Почуйте, відгукніться!