Віра в Ісуса дозволяє нам чинити Божі справи. Слово Папи Франциска під час недільної молитви «Ангел Господній» 5 серпня 2018 року

Останніми неділями літургія показувала нам образ сповненого ніжності Ісуса, Який іде назустріч юрбі людей і їхнім потребам. У сьогоднішньому Євангелії (див. Йн 6, 24-35) перспектива змінилася: уже сам натовп, нагодований, вирушає на пошуки Ісуса, іде Йому назустріч. Ісусові ж не достатньо, аби люди шукали Його, Він хоче, щоб люди знали Його; Він хоче, аби їхні пошуки та зустріч із Ним вийшли поза межі негайного задоволення матеріальних потреб. Ісус прийшов, щоби принести нам щось більше, щоб ми розкрили своє буття до ширших горизонтів, аніж щоденні турботи про харчування, одяг чи кар’єру. Тому Він звертається до натовпу: «Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися» (в. 26), – цими словами спонукаючи зробити крок уперед, перейнятися сенсом чуда, а не просто скористатися ним. Адже помноження хлібів і риби – це знак великого дару, який Отець дав людству. Цей дар – Сам Ісус!

Він, справжній «хліб життя» (в. 35), хоче наситити не лише тіла, а й душі, даючи духовну поживу, здатну втамувати глибокий голод. Ось чому він пропонує юрбі працювати не на ту їжу, яка проминає, а на ту, що залишається для вічного життя (пор. в. 27). Це їжа, яку Ісус дає нам щодня: Його Слово, Його Тіло, Його Кров. Натовп чує Господнє запрошення, але не розуміє його значення, як це часто буває і з нами, і питає: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?» (в. 28). Ісусові слухачі вважають, що Він просить їх дотримуватися заповідей, аби одержати інші чудеса, як-от помноження хлібів. Це загальна спокуса – звести релігію до юридичної практики, проектуючи на наші стосунки з Богом образ відносин між обслугою й господарем: слуги мають виконувати завдання, які їм доручено, аби здобути його прихильність. Нам усім це знайоме. Так і натовп хоче дізнатися від Ісуса, які вчинки потрібні, щоб догодити Богові, але Він дає несподівану відповідь: «Діло Боже – вірувати в Того, Кого Він послав» (в. 29). Сьогодні ці слова адресовані й нам: Божа справа полягає не в тому, аби «робити» щось, а в тому, щоб вірити в Того, Кого Він послав. Це означає, що віра в Ісуса дозволяє нам чинити Божі справи. Якщо ми дозволимо залучити себе в ці стосунки любові й довіри до Ісуса, то зможемо чинити добрі справи, які будуть насичені ароматом Євангелія – задля блага й потреб братів.

Господь закликає не забувати, що важливішим за турботу про хліб має бути розвиток взаємин із Богом, зміцнення нашої віри в Нього, адже Він – «хліб життя», Він прийшов, щоб утамувати нашу спрагу істини, наш голод за справедливістю, наше прагнення любові.

Цього дня, коли ми згадуємо посвячення римської базиліки Санта Марія Маджоре, Salus Populi Romani (Спасіння римського люду), нехай Діва Марія підтримає нас у подорожі віри й допоможе нам радісно втілити Божий план у своєму житті.

[Після молитви]

Дорогі брати і сестри!

Сорок років тому блаженний Папа Павло VI доживав останні години на цій землі. Так, він помер увечері 6 серпня 1978 року. Ми згадуємо його з шаною та вдячністю, чекаючи на його канонізацію, що відбудеться 14 жовтня. З неба він заступається за Церкву, яку так любив, і за мир у світі. Це великий Папа сучасності, привітаймо його оплесками!

Я з любов’ю вітаю всіх вас, римляни й паломники із різних країн: сім’ї, парафіяльні групи, спільноти й окремі вірні.

Зокрема, вітаю учасників велопаломництва з Велеграда (Моравія), вірних із Лорки (Іспанія), молодь і юнацтво з Новолі.

Зичу всім вам доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися за мене. Дякую! І смачного!

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
5 серпня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va