Отець Вінцентій Вітко святкує 50-річчя священицького служіння

А почалось усе, нагадує Київсько-Житомирська дієцезія, далекого 1930 року, коли в Мосарі Вітебської області (тоді це були терени Польщі) в бідній католицькій сім’ї Яна й Зофії народилася четверта дитина – хлопчик, якого охрестили в парафіяльному храмі й назвали Вінцентієм.

Його молодість минала цілковито по-світському. Хлопець навчався в будівельному технікумі, служив в армії, згодом працював у Латвії. Однак у 28 років Вінцентій вступив до Ризької духовної семінарії. Щоправда, провчитися там йому вдалося недовго: він був одним із 13 студентів, яких «скоротили» після першого року студій. Вінцентій влаштувався на роботу в будівельну контору, та мрії про священство не покидав. 1963 року він знову прийшов у семінарію, і хоча кардинал Юліан Вайводс казав, що не гарантує можливості священицьких свячень, у Господа Бога немає нічого неможливого.


Вінцентій рік пропрацював ризничим у храмі святого Франциска в Ризі. 1968 року в Гречанах Хмельницької області шукали священика – і тоді він отримав дозвіл на свячення, які й отримав із рук кардинала Юліана Вайводса: 12 вересня 1968 – субдияконат, 13 вересня – дияконат, 14 вересня – священство. У ризькій каплиці 15 вересня відправив приміційну Месу, а вже наступного дня був скерований в Україну. Служіння на Гречанах тривало три з половиною роки.

Праці було дуже багато: Меси, вінчання, хрещення, відвідини хворих. За активну релігійну діяльність отця Вінцентія перевели помічником у Житомир до отця Романа Янковського – обслуговувати Новоград-Волинський і Новий Завод. Тут він прослужив рік.


Після смерті отця Броніслава Джепецького в Шаргороді отця Вінцентія перевели на цю парафію. 1980 року він забрав хворого батька з Польщі до Шаргорода. Коли через два роки батько помер, його похоронна процесія пройшла через Шаргород біля міськвиконкому з хрестом. За це наступного дня отцеві Вінцентію призначили 50 рублів штрафу і намагалися вислати його з Шаргорода, за межі області.

5 червня 1983 року отець Вінцентій отримав призначення до парафії в Новоград-Волинський. Від 1 квітня 2006 року він мешкає при парафії Воздвиження Всечесного Хреста.


І сьогодні отець Вінцентій служить Церкві, яку любить усе життя – в молитві, радощах, хворобі, старості. Молімося за нього, дякуймо Господові за таке плідне служіння і за 50 років священства.