Таємниці служіння, які провадять до свободи

Останнім часом на всіх дієцезіальних днях молоді ставлять це запитання, і на вашому воно теж є: як переборити страх служіння?

Ми говоримо про кризи сучасного світу: кризу людини, кризу покликань, економічну кризу, різні інші. Але головна проблема – це криза служіння. Наприклад, люди не можуть служити в подружжі, тому що бояться вирішувати, вони готові, щоб їм служили, але не готові бути для когось; а любити це й означає «бути для», бути для когось. З цього береться криза в покликанні.

Погляньмо на різні причини цієї кризи. 

Ви приїхали сюди поспілкуватися. Добре дивитися, як люди зустрічаються, довго не бачившись, щиро вітаються, обіймаються! Дуже добре, але ви приїхали сюди, щоб повернутися додому зміненими. Ви прибули на цю зустріч молоді не для того, щоб поїхати звідси такими самими або – що страшніше – гіршими! Ви тут, щоби перебороти страх служіння...


20 травня 1994 року – дуже важлива для мене дата: того дня мені виповнилося 18 років. Але я тоді ще не був дорослий. Перш ніж прийти в семінарію, я мав різні дивацтва, й одним із них був парашутизм. І чому та дата важлива? Бо тоді я вперше стрибнув з парашутом. Моя покійна мама сказала, що стрибнути з парашутом я зможу, коли мені виповниться 18 років. Тому я домовився в парспотрному столі, що прийду вранці й заберу свій паспорт, щоб уперше стрибнути з парашутом.

Перебування в групі парашутистів навчило мене, що таке вільна людина. А тільки той, хто вільний, може служити. Зневолена людина ніколи не зможе безкорисливо служити. Вона шукатиме місця, куди можна втекти від себе, від своїх обмежень, від своїх тягарів. Служити може лише той, хто вільний. У Палестині було багато жінок і дівчат, але Бог обрав Ту, Яка була найбільш вільна. І тільки той, хто вільний, може сказати: «Нехай буде Твоя воля!» Той, хто обмежений страхом, ніколи не зможе сказати: «Нехай буде воля Твоя!» Тільки той, хто вільний, може служити, бескорисливо віддати себе та свій час, підкорити свою волю іншому.

У парашутистів кожен сам собі складає парашут – звісно, під наглядом інструктора. Коли я вперше підходив до цього, то усвідомлював, що ось тут, переді мною, лежить знаряддя мого життя. Це великий шматок тканини, у якому 48 тросиків – кожен за щось відповідає. Коли ти складаєш свій парашут, інструктор дивиться на тебе, на кожен твій рух. І коли ти береш свій парашут і піднімаєшся, то відчуваєш страх, бо не знаєш, що чекає попереду. 

Разом із нами в літаку тоді сидів наш старший друг, якій мав понад 1000 стрибків з парашутом – і він додавав нам сили. Пам’ятаю цей момент: я був весь мокрий, страшенно боявся.

18 секунд – і на землі!

І тоді я зрозумів, що зробив вибір і що я вільний – але мене тримає ця чаша парашута і ці 48 тросиків. І я можу бути вільним лише тому, що мене тримає повна чаша парашута. І я зрозумів у чому полягає свобода.


Марія була вільною жінкою. Бог посеред усіх жінок, які були тоді в єврейському середовищі, обрав Собі найбільш вільну жінку, дівчину для того, щоб оселитися в Її лоні, щоб народитися. Вибрав Собі не розумну, а найбільш вільну!

У сучасній Церкві в Україні дефіцит вільних людей. Дефіцит людей, які свободу шукають в Ісусі Христі.

Ось переді мною сидять 350 кандидатів на вільних людей, яким нічого не бракує, щоб віддати частинку свого життя, частинку свого дня, частинку свого єства.


Ми часто беремося за різні акції. Віддаємо чималі кошти, шукаємо проектів на те, щоб влаштувати щось, що може не дати жодного результату. Але результат полягає в цій таємниці: щоб служити ти маєш бути вільний!

Перша таємниця служіння: щоб навчитися свободи, справжньої свободи в Ісусі Христі, треба подивитися на своє життя в контексті гріха, тому що гріх – це такий параліч, який не дозволяє нам служити.

Друга таємниця служіння – це служити в спільноті. Не в дуеті, а в спільноті і для спільноти.

Проблема сучасного світу, сучасної молоді полягає у знеохоченні від перших же невдач. Проте коли ти зазнаєш невдач, коли щось тобі не вдається, запитуй себе. Не про те, чому так сталося, а про те, що Господь хоче тобі цим сказати. Як Марія, яка запитує: «Як це станеться, а звідкіля, чому я?» Бог хоче, щоб ти ставив запитання. Не сприймай спокійно того, що з тобою в житті діється. Запитуй: чому ти тут? яким ти маєш звідси повернутися? які перед тобою стоять перешкоди? Якщо ти не будеш ставити собі запитань, то не почуєш відповіді.

Третя таємниця служіння: служити може тільки вільна людина, насправді вільна у Христі. Служити можна тільки у спільноті. Служити можна тільки тоді, коли ти починаєш ставити запитання.

Тому величезні речі народжуються в людей, які хочуть почути інших, хочуть почути відповіді на свої запитання.


Маю велику надію, що ця зустріч навчить вас переборювати страх, хоч трошки.

Ви знайдете своє місце в Католицькій Церкві, повертаючись у парафіяльні спільноти – і неважливо, чи там 15 осіб, чи 200, байдуже. У вашій парафіяльній спільноті є місце, яке приготоване для вас, яке ви можете посісти...

Коли у вас буде нагода зробити якесь добре діло, можливо, навіть урятувати людині життя, проте прийде страх, запитайте себе: що на вашому місці зробив би Ісус? що на вашому місці зробив би брат Альберт Хмельовський? що на вашому місці зробила б Мати Тереза? У таку мить кожен із нас має запитати себе: що б вони зробили, якби були на моєму місці?

І коли ви адоруватимете Пресвяті Дари, нехай це буде час вашої особистої зустрічі з Ісусом. Коли дивитиметеся на Ісуса у Пресвятих Дарах, запитуйте Його: «Господи, що мені робити, щоб бути вільним? Господи, де мені знайти таку спільноту, у якій я зможу служити іншим? Господи, де знайти сили? Звідки черпати сили?» Бо тільки Він, Ісус у Євхаристії, може відповісти на ці запитання. Ніхто інший, тільки Він.


Пам'ятайте: той, хто хоче служити, знайде засоби, можливість і час, знайде людей, знайде спільноту. Той, хто хоче служити, знайде засоби для служіння. Той, хто не хоче служити, знайде причину.

Не шукайте причин, знайдіть засоби, знайдіть бажання!

Опрацювання – Католицький Медіа-Центр