«Україно, ось Твоя Мати!» – паломники зі всієї України та з-за кордону прийшли до Бердичівської Богородиці

Дорогі брати і сестри! Скільки чудес стається, коли людина піддається вірі до Марії. Багато людей приходить до католицької віри з інших конфесій; їм важко зрозуміти молитву Розарію, чому її так часто треба повторювати. Рецепт один і той самий. Я знаю багатьох осіб, яким раджу просто: не молися з усіма, якщо для тебе Марія – проста жінка, не молися. Але якщо хочеш переконатися, чи це проста жінка, чи свята, то знайди собі тихенький куточок, візьми Розарій і помолися сам, цілу молитву. І ви знаєте, людина змінюється. Після такої молитви, якщо вона справді була щира, людина приходить, каже: щось сталося! Я зрозумів чи зрозуміла.

Розарій – це зброя, яка нам тепер дуже потрібна. Не та, яку нам пропонують американці чи хтось інший. Розарій уже показав себе на Майдані та на сході України. Сьогодні скільки чудес там відбувається, коли людина довіряє й носить Розарій на собі, на шиї, тримає його в руках! До госпіталя в Харкові зайшли журналісти з камерою, там один хлопець скалічений лежав, чудом залишився живий, бо міна розірвалася біля нього й відірвала йому ліву руку. І цей хлопчина, який ледве живий лишився, показує Розарій і каже: я Розарій тримав правою рукою й так накрив голову, а про ліву руку забув, чому я не тримався двома руками за Розарій? Ліва рука залишилася б ціла. Чудом живий лишився, а розповідає всім, що Розарій тримав в руках, що залишився цілий, тільки втратив руку. Як символічно! Україна повинна сьогодні триматися двома руками за Розарій. Двома руками! Щоби дійсно вимолити, щоби відігнати того диявола, якій нам загрожує! А він загрожує з різних боків. Ця війна показала, що ми замало молимося.

Україна платить сьогодні дуже велику ціну за свій вибір. Нічого так просто не діється. Ми переживаємо той етап, коли Україна вже рушила в дорогу, а їй кажуть: ні! Повернися назад, у Єгипет, так фараон хоче. Україна зробила свій вибір, тому страждає від агресії. У нас не було іншого вибору. Ми вже були під тим фараоном. Ми вибрали інше. Ми не вибрали європейських збочень, ми вибрали європейські цінності, пошану до гідності людини, до християнських коренів, соціальний захист. Чому всі наші можновладці посилають дітей у Європу? Чому всі люди тепер тікають в Європу, шукають там якогось порятунку? Бо там більше шансів жити морально, бо там більше шансів знайти справедливість, тому Україна вибрала таку дорогу – і за це платить величезну ціну. Але шляху назад немає. Треба вимолити, треба випросити в Бога захист для України, тому що ми сьогодні переживаємо агресію не тільки зовнішню, ми терпимо сьогодні і внутрішню агресію від можновладців, так, від олігархів! При цьому всьому, що діється в Україні – ще й внутрішня агресія.