Багато охрещених живе так, нібито Христа немає. Слово Папи Франциска під час недільної молитви «Ангел Господній» 8 липня 2018 року

На сьогоднішніх сторінках Євангелія (див. Мк 6, 1-6) йдеться про Ісуса, Який повертається до Назарета й у суботу починає навчати в синагозі. Відколи Христос пішов проповідувати в навколишніх містечках і селах, Він ще не бував на батьківщині – аж ось повернувся. Усі зібралися послухати земляка, чия слава мудрого наставника й сильного цілителя поширилася тепер по всій Галилеї й сягнула за її межі. Але те, що мало би принести успіх, навпаки, призвело до голосного провалу, бо ж Він не спромігся ні на що видатне, лише на кілька зцілень (див. вірш 5). Динаміку цього дня детально реконструює євангеліст Марко: мешканці Назарета спочатку слухають і вражаються; потім здивовано питають: «Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість?»; і зрештою обурюються, упізнавши в Ньому теслю, сина Марії, свядками чийого зростання були (вв. 2-3). Тому Ісус відповідає пророчими словами: «Нема пророка без пошани, – як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі» (в. 4).

Спитаймо себе: як сталося, що земляки Ісуса переходять від подиву до невіри? Вони порівнюють скромне походження Ісуса та Його нинішні здібності: невчений тесля, але проповідує краще, ніж книжники, та ще й творить чудеса. І замість того, щоб відкритися до цієї реальності, обурюються. На думку мешканців Назарета, Бог занадто величний, аби принизитися й говорити через таку просту людину! Це скандал Воплочення: шок від того, що Бог став тілом, мислить людським розумом, працює й діє людськими руками, любить людським серцем; Бог, Який втомлюється, їсть і спить, як один із нас. Син Божий перевертає всі людські схеми: це не учні миють ноги Господові, а Господь обмиває ноги Своїм учням (Йн 13,1-20). У цьому – причина скандалу й недовіри, і не лише в ті далекі часи, а в будь-яку епоху, навіть сьогодні.

Переворот, який вчинив Ісус, спонукає Його вчорашніх і сьогоднішніх учнів до особистої та спільнотної перевірки. У нас час можна потрапити в полон упереджень і стереотипів, які не дозволяють зрозуміти реальність. Але Господь пропонує нам смиренно вслухатися й чекати, тому що благодать Божа часто приходить у дивний спосіб, який не відповідає нашим сподіванням. Подумаймо лишень, наприклад, про Матір Терезу з Колкати. Маленька бідна сестра – ніхто не хотів навіть подати їй десять лір – вийшла на вулиці, щоб допомогти вмирущим гідно зустріти смерть. Ця маленька черниця молитвою й роботою чинила чудеса! Маленька жінка зробила революцію в справі милосердя в Церкві. Це приклад наших днів. Бог не відповідає на упередження. Потрібно прагнути відкрити серце й розум, аби сприйняти божественну реальність, яка гряде нам назустріч. Ідеться про те, щоб мати віру: брак віри – це перешкода для Божої благодаті. Багато охрещених живе так, нібито Христа немає: вони повторюють жести і знаки віри, але не мають справжньої прихильності до особи Ісуса й до Його Євангелія. Кожен християнин – усі ми, кожен із нас – покликаний поглибити цю підставову причетність, намагаючись свідчити про Нього послідовним способом життя, центром якого завжди буде милосердна любов.

За заступництвом Діви Марії просімо Господа, щоб Він пом’якшив твердість серця й вузькість розуму, аби ми відкрилися до Його благодаті та Його істини, Його місії добра й милосердя, призначеної всім і кожному без винятку.

Дорогі брати і сестри!

Учора в Барі ми разом із Патріархами Церков Близького Сходу та їхніми представниками пережили особливий день молитви й роздумів про мир у цьому регіоні. Дякую Богові за цю зустріч, яка стала красномовним знаком християнської єдності й дозволила побачити сповнене ентузіазму залучення Божого люду. Дякую братам – главам Церков і їхнім представникам; я справді укріпився у дусі завдяки їхній присутності та їхнім свідченням. Дякую архієпископові Барі, скромному та старанному братові, своїм співпрацівникам і всім вірним, які супроводжували й підтримували нас молитвою й радістю присутності там.

Сьогодні – Неділя моря, присвячена морякам і рибалкам. Молюся за них і за їхні родини, а також за капеланів і добровольців Морського апостольства. Особливо згадую про тих, чию працю на морі безчесно експлуатують; а також про тих, хто прагне очистити моря від забруднення.

Висловлюю сердечні вітання всім вам, римляни й паломники! Вітаю вірян, які приїхали з Польщі, особливо думаючи про учасників щорічного великого паломництва сім’ї «Радіо Марії» до Ченстоховського санктуарію. Вітаю міністрантів із Філіппін, які приїхали сюди з родичами; молодь Падуї, групу студентів і викладачів із Брешії та скаутів із Понт-Сен-Мартен, Валь д’Аоста. І я бачу бразильські прапори... Вітаю бразильців! Бувайте, ще побачимося!

Зичу всім доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися про мене. Смачного обіду – й до побачення.

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
8 липня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va