Дорогі брати і сестри, доброго дня!
У сьогоднішній урочистості Успіння Пресвятої Діви Марії святий вірний люд Божий радісно вшановує Богородицю. Він робить це у спільнотній літургії й у незліченних формах побожності; і так сповнюється пророцтво Марії: «Ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди» (Лк 1, 48). Бо ж Господь підніс Свою смиренну слугиню. Допустити в небо з душею й тілом – це божественний привілей Пресвятої Богородиці за Її особливу єдність із Ісусом. Це фізичне й духовне єднання, яке почалося з благовіщення й дозрівало протягом усього життя Марії через Її особисту участь у містерії Сина. Марія завжди ходила з Сином: Вона пішла за Ісусом, і тому називаємо Її першим учнем.Богородиця жила, як і звичайні жінки Її часів: молилася, вела господарство, опікувалася сім’єю, відвідувала синагогу… Але кожна Її щоденна дія завжди й надалі була сповнена єдності з Ісусом. На Голгофі ця єдність досягла піку – любові, співстраждання, муки серця. Тому Бог дав Їй можливість цілковито долучитися до воскресіння Ісуса. Тіло Божої Матері було збережене від тління, як і тіло Її Сина.
Сьогодні Церква запрошує нас споглядати цю таємницю: вона показує нам, що Бог хоче спасти цілісну людину, тобто і душу, і тіло. Ісус устав із гробу в тілі, яке отримав від Марії, і вознісся до Отця у Своїй переміненій людяності. У тілі – тілі, подібному до нашого, але переміненому. Внебовзяття Марії, людського створіння, вказує на те, яка буде наша славна доля. Уже грецькі філософи розуміли, що душа людини призначена для щастя після смерті. Проте вони зневажали тіло – вважаючи його в’язницею душі – і не уявляли, що Бог визначив йому єднання з душею в небесному блаженстві. Наше перемінене тіло буде там. «Воскресіння плоті» – це елемент власне християнського одкровення, наріжний камінь нашої віри.
Чудова реальність Успіння, Внебовзяття Марії проголошує й підтверджує єдність людської особистості, нагадуючи нам, що ми покликані служити й прославляти Бога усім єством, душею й тілом. Служити Богові лише тілом – це справа раба-невільника; служіння Йому лише душею заперечуватиме нашу людську природу. Великий Отець Церкви, святий Іриней, 220 року сказав, що «слава Божа – це жива людина, а життя людини полягає у спогляданні Бога» («Проти єресей», IV, 20, 7). Якщо ми так житимемо – у радісному служінні Богу, яке проявляється у щирому служінні братам, – то в день воскресіння з нами трапиться те, що й із Нашою небесною Матір’ю. Тоді ми отримаємо повне розуміння наказу апостола Павла: «Прославляйте Бога у вашому тілі!» (1 Кор 6, 20), – і прославлятимемо Його завжди на небесах.
Молімося ж, аби Марія Своїм материнським заступництвом допомагала нам проживати щоденну мандрівку в активній надії стати спроможними разом з усіма святими й близькими колись бути в раю.
[Після молитви]
Дорогі брати і сестри!
Марії Утішительці стражденних, Яку сьогодні ми споглядаємо у небесній славі, я хочу довірити тугу й муки тих, хто в різних країнах світу зазнає тілесних і духовних страждань. Нехай наша небесна Мати наділить усіх гармонією, мужністю і спокоєм.
Зокрема я маю на увазі тих, хто пережив трагедію, яка вчора сталась у Генуї, призвівши до жертв і втрат населення. Доручаю Божому милосердю тих, хто загинув, і висловлюю духовну підтримку їхнім родинам, усім пораненим, переміщеним особам і всім, хто страждає через ці трагічні події. Закликаю всіх вас долучитися до молитви за жертв і їхніх ближніх; молімося ж разом: «Радуйся, Маріє…"
Вітаю всіх вас, римлян і паломників із різних країн світу! Дякую за вашу присутність і бажаю щасливого свята Богородиці Внебовзятої. І, будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного обіду – і до побачення!
Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
15 серпня 2018, урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії
Переклад КМЦ за vatican.va