Цей гімн, співаний або проказуваний у неділі та свята, є тільки в Месах латинського обряду та в залежних від нього літургіях амвросіанського (міланського) й мозарабського (іспанського) обрядів. Цей текст іще має назву «Ангельський гімн», адже його початкові слова точно повторюють спів-послання ангелів до вифлеємських пастухів із нагоди народження Господа Христа, який знаходимо в Євангелії від Луки (2, 14).
Вифлеємський мотив гімну підкріплений тим, що у християнську давнину його виконували тільки на Різдво.Гімн «Слава во вишніх Богу» – поруч з іще одним славетним співом, «Вихваляємо Тебе, Боже» (Te Deum) – це найвідоміша врочиста літургійна пісня, яка прославляє Триєдиного Бога, тобто Пресвяту Трійцю, та віддає Йому честь. Цей гімн вважають перлиною стародавньої молитви Церкви.
У християнську давнину тільки єпископ був уповноважений розпочинати цей спів під час Літургії: тоді вважали, що служіння єпископа подібне до служіння ангелів. Лише на початку другого тисячоліття виник звичай (і дозвіл) розпочинати цей спів служителям разом із усією спільнотою.
Гімн «Слава во вишніх Богу» – це молитва прослави та подяки, яку возносить людина. Тут ми ні про що не просимо, а прославляємо Бога, хвалимо Його, дякуємо Йому саме за те, що Він є для нас Богом Отцем. Перша частина молитви скерована до Бога Отця. Створіння спроможне пізнати й визнати, що Бог – Творець усього, що Він Усемогутній. Наступні речення скеровують нашу увагу й серця до Особи Ісуса Христа, який Своїм життям, страстями та воскресінням знищує гріхи світу, адже Він – Бог, який «сидить праворуч Отця». Прославляємо також Святого Духа, який постійно перебуває «у славі Бога Отця».
Гімн «Слава во вишніх Богу» не співають у літургійні періоди Адвенту і Великого Посту. Пропуск цього тексту в адвентовий час, тобто час очікування на свято приходу Господа Христа на землю, передвіщає, що саме на Літургії Різдва Господнього спів ангелів із вифлеємських полів залунає сильним та історично повним голосом. Схоже обґрунтування знаходимо щодо браку цього гімну і під час Великого Посту. Проголошення істини про воскресіння Христа відбувається в пасхальне навечір’я, увечері Великої Суботи. Після читання всіх належних уривків із Біблії ми саме через спів «Слава во вишніх Богу», супроводжуваний дзвонами, беремо участь у радості воскресіння нашого Спасителя.
Джерело – «Літургійні передмесальні катехези»
Як зарадити собі із сумнівами, готуючись до сповіді? Перший сумнів, який закрадається при підготовці до сповіді, є: а було це, власне, чи ні. Особливо часто таке трапляється, коли сповідаємось із довгого проміжку часу. Нерідко ті, які сповідаються, легковажать цими сумнівами. думаючи: якщо не певний щодо ситуації, то про неї не говоритиму. А потім починається тривога: а чи була сповідь доброю? В такому випадку краще розповісти сповідникові про те, що турбує. Хоч би для того, щоби потім бути спокійним і не звинувачувати себе у затаєнні гріха. 
Навіщо сповідатися священику, а не просто Богові?
5 спокус, якими нас атакує диявол під час постуСхожі новини
