Меса в Домі святої Марти: милосердя – стиль життя християнина

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Бути християнином нелегко, але це робить нас щасливими. Шлях, який вказує Небесний Отець, – це дорога милосердя та внутрішнього миру. Ісус Христос показує, яке має бути життя Його учня, звіщаючи Блаженства й заохочуючи до діл милосердя.

Іти проти логіки світу

Євангельський уривок цього дня (Лк. 6, 27-38) підкреслює чотири важливі деталі життя християнина: «Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають». Християнин мусить не піддаватися спокусі осуджувати й обмовляти, бо така поведінка породжує непорозуміння й конфлікти; натомість потрібно завжди знаходити час, аби молитися за людей, які нам неприємні чи завдають прикрості.

Той, хто не любить своїх ворогів, не чинить добра тим, що його ненавидять, не благословляє тих, що його проклинають, і не молиться за тих, що його зневажають, тільки формально залишається християнином, проте не провадить християнського життя, а живе, як поганин, просякнутий духом світськості.

Глупота хреста

Без сумніву, значно простіше обмовляти ворогів, суперників, тих, хто належить до іншої партії, але християнська логіка йде проти течії – за «глупотою хреста». Остаточна мета християнина полягає в тому, щоб осягнути поведінку Божих дітей. «Лише милосердні уподібнюються до Бога Отця», – наголосив Папа. Він нагадав слова самого Ісуса Христа: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний». Ось яка має бути дорога християнина. І хоча він спрямований супроти течії світу, лише такий шлях робить справжніми учнями Господа Ісуса.

Серед нас є великий обвинувач, диявол, який завжди нас звинувачує перед Богом, намагаючись знищити. І вдаючись до звинувачень, обмов, прокльонів, чинячи зло іншим, ми входимо в логіку цього великого ворога всього людства.

Людське життя вагається між двома запрошеннями: запрошенням Небесного Отця й запрошенням диявола, який спонукає нас звинувачувати інших, щоб їх знищити. Але так диявол нищить нас. Потрібно звинувачувати не когось іншого, а себе самого. Єдине звинувачення, дозволене християнинові, – це звинуватити себе самого. А щодо інших треба бути милосердними, адже ми діти милосердного Батька.