Війна – це донька могутності й бідності, тож її можна подолати, лише відмовившись від логіки зверхності й викорінюючи злидні. Такими думками Папа Франциск поділився в суботу, 7 липня 2018 року, з вірними, які зібралися перед базилікою святого Миколая в місті Барі.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Не силою світу, а силою хреста
Після обміну думками, який відбувся в базиліці святого Миколая без преси, Його Святість і глави близькосхідних Церков вийшли на сходи храму, де Папа виголосив підсумкове слово. Він наголосив, що навернення до Євангелія невідкладно потрібне зараз, серед болю й агонії Близького Сходу.
«Добра новина Ісуса, розп’ятого й воскреслого задля любові, що поширилася із теренів Близького Сходу, здобувала людські серця протягом сторіч, бо була пов’язана не з силами світу, а з безмірною силою хреста». Віра простих людей, «глибоко вкорінена» в цьому регіоні, це джерело, з якого можемо черпати, щоб напитися й очиститися, «як це відбувається тоді, коли повертаємося початків».
Не боятися відмінностей і діалогу
Братерський діалог у Барі став знаком того, що «треба завжди шукати зустріч і єдність, не боячись відмінностей». Це стосується й миру, «який необхідно плекати також на засушливих теренах протистоянь», бо сьогодні, попри все, йому нема альтернативи. «Не перемир’я, забезпечені стінами та підтвердженням сили, принесуть мир, а справжнє бажання слухати та спілкуватися. Ми зобов’язуємося прямувати вперед, молитись і працювати заради цього та благаємо, щоб мистецтво зустрічі переважило над стратегіями протистояння».
Жертвами війни стають насамперед прості люди. Лише завдяки піклуванню про те, щоб «нікому не бракувало хліба та праці», крики війни перетворяться в пісні миру. А для цього ті, хто тримає в руках владу, стали нарешті й рішуче на шлях справжнього служіння мирові, а не власним інтересам.
Християни – повноправні громадяни Близького Сходу
За словами Папи, щоб відкрити стежки миру, потрібно звернути погляд на тих, хто благає про можливість братерського співжиття з іншими. Потрібно захистити всіх, а не лише представників більшості, прокласти шлях до «спільного громадянства», бо «християни є й мусять бути повноправними громадянами».
Окремо Його Святість згадав про Єрусалим, «унікальне та святе місто для християн, євреїв і мусульман всього світу», наголошуючи на необхідності зберігати його ідентичність і шанувати status quo. Лише постанова, народжена зпереговорів між ізраїльтянами й палестинцями, зможе забезпечити «стабільний і тривалий мир», гарантуючи існування «двох держав для двох народів».