Меса до 75-ї річниці трагічних подій на Волині

Про це повідомляє Луцька дієцезія.

Очолив Месу ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк. З ним співслужили ординарій Луцької дієцезії єпископ Віталій Скомаровський, єпископ-емерит Мар’ян Бучек, отець Богдан Мегер Carm – провінціал Ордену Братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, отець канонік Ян Бурас – генеральний вікарій Луцької дієцезії, отець прелат Анджей Пузон, отець прелат Владислав Чайка – декан Рівненського деканату, отець канонік Лєх Броніслав Кошляга ОС – декан Луцького деканату та численні священики Римсько-Католицької Церкви.

До молитви долучились і представники Православної Церкви на чолі з Преосвященним Владикою Матфеєм – єпископом Володимир-Волинської єпархії УПЦ КП.

У богослужінні взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, представники Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку на чолі з Генеральним консулом Вєславом Мазуром і представники місцевої влади: голова Локачинської районної державної адміністрації Віктор Дудечко, голова Локачинської районної ради Борис Ковальчук, голова Кисилинської сільської ради Галина Вінник. Приєдналися до Меси також члени полонійних організацій, місцеві мешканці та запрошені гості з Польщі й України.

На початку Євхаристії єпископ Віталій Скомаровський привітав духовенство й гостей, висловивши особливу радість з присутності Владики Матфея.

У проповіді єпископ Станіслав Широкорадюк сказав: «Господь створив людину вільною і хоче, щоб вона була завжди вільною та щасливою. Однак гріх поневолив людину, і вона стала невільницею гріха, стала нещасливою. Протягом усіх віків людськість бореться за свободу й незалежність, однак ця боротьба не раз кривава й часто поневолює, бо людина стає вбивцею, проливаючи кров. Парадокс – людина бореться за свободу й незалежність, але в такій боротьбі стає невільницею зла.

Той, хто добровільно віддає життя за віру, – мученик. Від часів апостолів і впродовж усіх віків існування Церкви мучеників було дуже багато. У наш час, як зазначив Папа Франциск, їх навіть більше, ніж у перші віки християнства. Християн переслідують у різних частинах світу. Мученики – це також ті, хто віддає своє життя за батьківщину, за ближнього й за правду. Є ще одне мучеництво, коли людина стає невинною жертвою зла. І сьогодні ми хочемо молитись і вшанувати усіх, хто на цьому місці став жертвою людської ненависті. Земля орошена їхньою кров’ю, а історія залишила ще один кривавий слід. Сьогодні хочемо для них просити вічної радості, а для тих, хто вчинив цей злочин, хочемо просити Божого милосердя та прощення. Крім молитви, нам потрібно усвідомити зло й наслідки усього, що сталося.

Учення Католицької Церкви говорить про гріхи, які кличуть про помсту до неба. Один із таких гріхів – свідоме і добровільне вбивство людини. Сьогодні потрібно через взаємне прощення та визнання правди знайти дорогу до поєднання. Сучасне покоління не має відповідальності за те, що сталося, але відповідальне за приховування правди. Це зло діє в житті людини, коли вона через страх приховує правду. Господь пробачає і звільняє людину від такого страху. Людина має визнати правду і стати вільною, бо Бог створив її вільною. Сьогодні молімося спільно, щоб наші братні народи ішли разом дорогою правди, яка нас визволяє».

На завершення Служби Божої єпископ Віталій Скомаровський подякував усім присутнім та організаторам. Слова вдячності сказав і Владика Матфей, який говорив про поєднання польського та українського народів і про взаємну повагу до традицій, а ще заохотив у майбутнє дивитися з любов’ю.

Після Служби Божої на місці поховання жертв 11 липня 1943 року відбувся поминальний молебень, покладання квітів і запалення лампадок.