Дорогі брати і сестри, доброго дня!
У Євангелії цієї неділі (див. Мк 3, 20-35) йдеться про два види непорозуміння, з якими зіткнувся Ісус: з книжниками та з власною ріднею.Перше непорозуміння. Книжники були людьми, які добре знали Святе Письмо й відповідали за його тлумачення. Декого з них відрядили з Єрусалима до Галілеї, де почала ширитися слава Ісуса, щоб дискредитувати його в очах народу: через чутки й плітки знеславити іншого, позбавити його авторитету – вчинити таку брудну справу. І їх було відряджено саме з таким дорученням. Тож книжники прийшли з визначеним і страшним завданням – не зважаючи ні на що, стати в центр і сказати так: «Він Вельзевула має і бісівським князем бісів виганяє» (Мк 3, 22). Тобто йдеться про зверхника демонів, який начебто і провадить Його; це ніби вони попросту заявили щось на кшталт: «Він – одержимий». Ісус зцілив багатьох хворих людей, і цих багатьох книжники прагнули переконати, що це сталося не в Дусі Божому, як насправді робив Ісус, а завдяки лукавому, диявольською силою. Ісус відповідає на все сильними та ясними словами, не змиряється з наклепами; а книжники, може, і самі не усвідомлюючи, впадають у більший гріх – заперечують і хулять Божу Любов, Яка є і діє в Ісусі. Хула, цей гріх проти Святого Духа – це єдиний непростимий гріх, як каже Ісус, бо він походить із замкненості сердець до Божого милосердя, яке діє в Ісусі.
Але цей епізод несе також попередження, яке стане у пригоді кожному з нас. Може так статися, що сильна заздрість до доброти й добрих справ іншої людини підштовхне нас до облудних звинувачень на її адресу. Ось де справжня смертельна отрута: злість, із якою ми воліємо знищити добре ім’я іншого. Нехай Бог береже нас від цієї страшної спокуси! І якщо, досліджуючи своє сумління, ви розумієте, що цей бур’ян проростає у ваших душах, потрібно одразу ж піти й посповідатися з нього в Таїнстві Примирення, допоки він не розрісся й незворотно не зашкодив вам своїми плодами. Будьте уважні й обережні, бо таке ставлення руйнує сім’ї, дружбу, спільноти й навіть суспільство.
Сьогоднішнє Євангеліє також говорить нам і про інше непорозуміння щодо Ісуса: ідеться про Його рідних. Вони були стурбовані тим, що Його нове мандрівне життя скидається на божевілля (див. в. 21). Справді, ми бачимо, що Він такий доступний для людей, насамперед для хворих і грішників, що іноді навіть не має часу попоїсти. Ісус був такий: передовсім люди, служити людям, допомагати людям, навчати людей, зцілювати людей. Він робив усе для людей, не встигаючи навіть поїсти. Тому Ісусові рідні, свояки вирішили повернути Його до Назарета, додому. Вони прийшли туди, де Він проповідував, і покликали Його вийти, кажучи: «Ось Твоя мати і брати Твої надворі Тебе шукають» (в. 32). Він же відповів: «Хто моя мати та брати мої?» І, дивлячись на людей, які стояли навколо Нього, слухаючи, додав: «Ось моя мати і мої брати! Бо хто чинить волю Божу, той – мені брат, сестра та мати» (вв. 33-34). Ісус сотворив нову родину, яка вже спирається не на кровні зв’язки, а на віру в Нього, в Його любов, яка приймає нас і об’єднує у Святому Дусі. Усі, хто приймає слово Ісуса, – це сини Божі та брати поміж собою. Сприйняття Христового слова робить нас братами між собою, робить нас сім’єю, рідними Ісуса. Пліткуючи ж про інших, руйнуючи їхнє добре ім’я, ми стаємо свояками диявола.
Відповідь Ісуса – це не брак поваги до Його матері та сім’ї. Для Марії це найбільше визнання, адже Вона – зразкова учениця, яка цілковито скорила Свою волю Богові. Нехай же Богородиця завжди допомагає нам жити в сопричасті з Ісусом і визнавати Святого Духа, Який діє в Ньому й у Церкві, відроджуючи світ до нового життя.
Дорогі брати і сестри!
Прагну ще раз запевнити любий корейський народ у тому, що згадую його у дружніх думках і в молитвах. Переговори, які найближчими днями відбудуться в Сінгапурі, зможуть допомогти в пошуках позитивного шляху, який забезпечить мирне майбутнє для Корейського півострова й усього світу. Саме про це молімо Господа. Усі разом молімося до Богородиці – Цариці Кореї, аби Вона супроводжувала ці переговори. [«Радуйся, Маріє...»]
Сьогодні в Ажені, у Франції, було проголошено блаженною сестру Марію від Непорочного Зачаття, у миру – Адель де Бац де Тренквельйон. Вона жила на зламі XVIII–XIX століть і заснувала Згромадження Дочок Марії Непорочної, інакше – маріаністок. Хвалімо Господа за Його дочку, яка присвятила життя Йому та служінню своїм братам. Вітаймо оплесками нову блаженну, вітаймо всі.
Я вітаю всіх вас, дорогі римляни й паломники: парафіяльні групи, сім’ї, спільноти. Зокрема вітаю вірян, які прибули з Іспанії: з Мурсії, Памплони та Логроньйо. І з Італії – вірних із Неаполя, молодь із Местрино та спортивну групу альпіністів із Леньяго.
Зичу вам доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного вам обіду – і до побачення!
Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
10 червня 2018
Переклад КМЦ за vatican.va