Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Молитва за жертв трагедії 1943 року в Луцькому кафедральному соборі
10:12 Понеділок 0 143
9-07-2018, 10:12

Молитва за жертв трагедії 1943 року в Луцькому кафедральному соборі

Друга неділя липня в Луцькій дієцезії завжди особлива: цього дня вже багато років католики моляться за всіх жертв людської ненависті під час Другої світової війни та трагічних подій на Волині 1943 року.
Про це повідомляє Луцька дієцезія.

Цього року, у 75-ту річницю Волинської трагедії, на запрошення єпископа Луцької дієцезії Віталія Скомаровського на молитву в кафедральному соборі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку 8 липня 2018 року прибула офіційна делегація з Польщі. Її очолив Президент Республіки Польща Анджей Дуда, якого за українським звичаєм зустріли хлібом-сіллю.

Євхаристію очолив голова Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський. З ним співслужили єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії; єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії; єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирської дієцезії; єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович; єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава; єпископ-емерит Мар’ян Бучек; отець Богдан Мегер Carm, провінціал Ордену Братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель; отець професор Анджей Зволіньскі, керівник кафедри католицької соціальної доктрини Університету Йоана Павла ІІ у Кракові та численні священики з України й Польщі. Апостольського Нунція в Україні репрезентував перший секретар Апостольської Нунціатури – монсеньйор Йосеф Ґрек.

До молитви приєдналися й представники Греко-Католицької та Православної Церкви: Преосвященний Владика Матфей, єпископ Володимир-Волинської єпархії УПЦ КП; Преосвященний Владика Йосафат Говера, екзарх Луцький; митрофорний протоієрей Роман Бегей. Прибули також Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло та представники Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку на чолі з Генеральним консулом Вєславом Мазуром. Участь у Літургії взяли представники полонійних організацій Луцька та міської влади: секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт, перший заступник міського голови Григорій Недопат, радник міського голови Ігор Поліщук – і численні гості з України і з-за кордону. Усіх присутніх на початку Меси привітав єпископ Віталій Скомаровський.

Проповідь виголосив архієпископ Мечислав Мокшицький.

Улюблені брати і сестри!

Коли п’ятнадцять років тому ми відзначали шістдесяту річницю Волинської трагедії, святий Йоан Павло ІІ звернувся до польського й українського народів із важливим посланням, фрагмент якого зацитую: «У вихорі Другої світової війни, коли невідкладнішою мали би бути потреба солідарності і взаємодопомоги, темні сили зла отруїли серця, а зброя призвела до пролиття невинної крові. Тепер, через шістдесят років після тих сумних подій, у серцях більшості поляків та українців утвердилася потреба глибокого іспиту сумління. Відчутна необхідність єднання, яке дозволило б новими очима подивитися на теперішнє й на майбутнє. Це спонукає мене до вдячності Богові разом із тими, хто в задумі й молитві згадує жертв тих насильницьких подій.

Нове тисячоліття, яке щойно розпочалося, вимагає, щоб українці й поляки не залишалися в’язнями сумних спогадів. Переосмислюючи минулі події в новій перспективі та будуючи краще майбутнє для всіх, подивімося одні на одних поглядом єднання. Як Бог простив нам у Христі, так і віряни мусять уміти взаємно прощати отримані кривди та просити прощення за власні переступи, щоб так докладатися до побудови світу, який шануватиме життя, справедливість, злагоду і мир. Крім того, християни, знаючи, що "Бог Того, хто не знав гріха, за нас зробив гріхом" (2 Кор 5, 21), покликані визнати помилки минулого, щоб розбудити власне сумління перед чолом сучасних компромісів, відкриваючи серця до справедливого та тривалого навернення».

Святий Йоан Павло ІІ нагадав, що Христос закликає нас до іспиту сумління не для того, щоб роз’ятрювати старі рани і наново переживати болісне минуле, а щоб постати перед Богом у правді. Йоан Павло ІІ вважав єднання людей із Богом та між собою одним із найважливіших завдань свого понтифікату. Пригадаймо та збережімо в пам’яті ті важливі етапи єднання, про які він послідовно й наполегливо навчав, аби прямувати до поєднання. Як говорив святий Йоан Павло ІІ, треба докласти зусиль для «очищення історії пам’яті» через акт визнання провин, який полегшує зустріч з давніми недругами. Необхідно також застосувати метод «визнання гріхів» («confessio peccati»), який маємо Літургій Церкви, що провадитиме до отримання прощення й повернення до єдності з Богом, який є Любов’ю.

Роздумуючи над словами святого Папи, пам’ятаймо, що жоден іспит сумління не легкий, а взяти відповідальність за болісні й ганебні провини минулого, зокрема батьків, дідів, сусідів або далеких родичів, особливо складно. Та лише усвідомлення гріха й надання йому справжньої назви й оцінки може стати початком єднання.

Такий шлях вимагає смирення. Він пов’язаний із певною жертвою, та без цього єднання неможливе, бо мир має бути горизонтом кожного міжлюдського діалогу, а єднання і прощення – це найкоротша дорога до нього. І тому метою різноманітних починань у цій справі мусить стати зменшення кривд, образ і упереджень, а також скерування всіх зусиль на те, щоб не плекати ненависті з покоління в покоління, щоб не вказувати на ненависть як на зразок для майбутніх поколінь.

Під час Служби Божої просили Господа про мир в Україні, молилися за Церкву та її пастирів, за всіх жертв Волинської трагедії й за кожного присутнього на Євхаристії.

Після Меси Анджей Дуда вручив єпископу Віталієві Скомаровському пам’ятний хрест.

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий