Папа: Потрібно прагнути єдності, а не однаковості

Радіо Ватикану повідомляє, що Месу служили іспанською й мовами автохтонних народів, яким був присвячений цей етап 22-ї Апостольської подорожі. Святий Отець розпочав проповідь, побажавши миру мовою народу мапуче та подякувавши за можливість відвідати цю чудову місцевість. «Багато поколінь чоловіків і жінок любили й люблять цю землю з ревною вдячністю», – сказав він, вітаючи представників мапуче, рапануї, аймара, кечуа й атакама.

«Ця земля, якщо дивитися на неї очима туристів, викличе захоплення, але якщо просто попрямувати далі, то в серці залишаться тільки краєвиди. Якщо ж натомість наблизитися до її поверхні, почуємо пісню: Арауко носить у собі біль, про який не може мовчати, це вікові несправедливості, помітні всім», – процитував Папа слова Віолетти Парра, чилійської співачки й поетеси.

Літургія, за словами Понтифіка, відбувалася в атмосфері вдячності за цю землю та її люд, але й із відчуттям болю та страждання: адже вона відслужена на теренах, які були свідками серйозних порушень прав людини. «Жертвуємо це богослужіння за всіх, хто постраждав і загинув, і за тих, хто щодня носить на собі тягар несправедливості».

Коментуючи прочитаний уривок з Євангелія, в якому Ісус благає Отця, щоб усі учні «були одно», Папа підкреслив, що Христове серце знає: одна з найбільших загроз для Його люду та всього людства – це поділи, протистояння та поневолення одних іншими. І сьогодні, повторюючи Христову молитву, ми хочемо «разом із Ним увійти в сад страждань» і просити Отця, щоб і нам бути одним.

«Єдність, про яку благав Ісус, – це дар, про який треба наполегливо просити для добра нашої землі та її дітей. Остерігаймося спокус, які можуть “забруднити від кореня” цей дар, який Бог прагне нам дати та через який запрошує нас стати справжніми дійовими особами історії», – сказав Святий Отець, зауважуючи, що одна з головних спокус – «плутати єдність з одноманітністю».

Папа вказав, що Ісус «не просить в Отця, щоб усі були однакові». Єдність – це не наслідок «примусової інтеграції» чи «зрівнювальної маргіналізації». Багатство землі походить саме з того, що кожен «вміє поділитися своєю мудрістю з іншими», а не від «задушливої одноманітності», джерело якої в перевазі сильнішого, і не від «сепарації», яка не визнає блага для інших.

«Єдність, про яку молиться і яку дарує Ісус, визнає все те, що кожен народ, кожна культура запрошені внести в цю благословенну землю. Єдність – це примирена різноманітність, бо вона не терпить, аби в її ім’я виправдовувалися особисті та спільнотні прояви несправедливості. Ми потребуємо багатств, які може запропонувати кожен народ, і мусимо відкинути віру в те, що існують вищі або нижчі культури», – наголосив Папа. Цитуючи Апостольське повчання «Радість Євангелія», він додав: «Єдність, якої потребують наші народи, вимагає, щоб ми почули одні одних, щоб пізнали одні одних. Це не означає лише “отримати інформацію про інших, [...] а збирати все те, що Святий Дух посіяв у них як дар для нас”. Це провадить нас на шлях солідарності – способу ткати єдність і будувати історію».

Джерелом другої спокуси може стати зосередження на пошуках «зброї єдності». Єдність, яку хочемо будувати на основі визнання та солідарності, не може погодитися на застосування насильства. Є «дві форми насильства», які загрожують єдності й примиренню замість сприяння їм. «По-перше, потрібно остерігатися “красивих” домовленостей, яких неможливо конкретизувати. Гарні слова, вивершені проекти потрібні, але якщо вони не стають конкретними, то все закінчується тим, що “ліктем стирається написане рукою”. І це також насильство. Чому? Бо розчаровує надію. По-друге, необхідно наполягати на тому, що культуру взаємного визнання неможливо будувати на основі насильства та знищення, ціною людських життів. Неможливо вимагати визнання, знищуючи іншого, бо єдиним результатом цього стануть іще більше насильство й поділи».

За словами Святого Отця, ці дві позиції схожі на вулканічну лаву, яка все знищує, спалює, «залишаючи за собою безплідний ґрунт і відчай». «Шукаймо, натомість, і не втомлюймося шукати, діалог на корить єдності», – закликав він, заохочуючи молитися: «Господи, зроби нас будівниками Твоєї єдності».

За темою:
Другий день Папи в Чилі: зустрічі з жертвами несправедливостей
Папа до єпископів: Церква – це не еліта духовенства, а Божий люд
Папа: Покликання індивідуальне, та воно робить нас частиною спільноти