Святий Дух – це невидимий дар, а миро – Його видима печатка. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 30 травня 2018 року

Дорогі брати і сестри!

Продовжуючи тему миропомазання, сьогодні я хочу розглянути «тісний зв’язок цього святого таїнства з усіма християнськими втаємниченнями» (Sacrosanctum Concilium, 71).

Перш ніж отримати духовне помазання, що підтверджує й посилює благодать хрещення, кандидати мають відновити обітниці, які одного чудового дня дали їхні батьки та хрещені. Тепер вони самостійно сповідують віру Церкви й готові відповісти «Credo» – «Вірую» – на запитання, поставлені єпископом; готові, зокрема, вірити в «Духа Святого, Господа Животворного, Який сьогодні через Таїнство Миропомазання в особливий спосіб [їх] укріплює, як апостолів у день П’ятдесятниці» (Обряд Миропомазання, п. 26).

Прихід Святого Духа вимагає пильного й єдинодушного перебування в молитві (Діян 1, 14), тож спільнота тихо молиться, а потім єпископ простягає руки над кандидатами на миропомазання, просячи Бога подати їм Свого Святого Духа Утішителя. Дух завжди той самий (пор. 1 Кор 12, 4), але Він приходить до нас, приносячи з собою розмаїття дарів: мудрість, розум, пораду, силу, пізнання, побожність і страх Божий (пор. Обряд Миропомазання, пп. 28–29). Ми знаємо зі Святого Письма про ці дари, які приносить Святий Дух. За словами пророка Ісаї (11, 2), це – сім чеснот Духа, які спочинуть на Месії, щоб Той міг сповнити Свою місію. Святий Павло також описує рясні плоди Духа: «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Гал 5, 22). Той самий Дух, Автор різноманітності, але водночас Творець єдності, розподіляє численні дари, які збагачують ту саму Церкву. Отже, Дух дає всі ці багатства, між якими є різниця, але так само Він творить гармонію, тобто єдність духовних багатств, які маємо ми, християни.

За апостольською традицією, Дух, Який доповнює благодать хрещення, передається через покладання рук (пор. Діян 8, 15-17; 19, 5-6; Євр 6, 2). Аби краще передати вилив Духа, Який проникає в тих, хто Його отримує, до цього біблійного жесту згодом було додано помазання запашним єлеєм, що називається миром. Цей жест досі чинять і Сході, і на Заході (пор. ККЦ, 1289).

Єлей – миро – це терапевтична й косметична речовина, яка, проникаючи у тканини тіла, зцілює рани й наповнює пахощами члени. Завдяки цим властивостям він має біблійну та літургійну символіку, яка виражає дію Святого Духа: Він освячує та пронизує охрещеного, прикрашаючи харизмами. Таїнство вділяє єпископ, помазуючи чоло єлеєм, покладаючи руки й кажучи: «Прийми знамення дару Духа Святого» (пор. Йн 20, 22; Діян 2, 38; 10, 45-47). Святий Дух – це невидимий дар, а миро – Його видима печатка.

Отримавши знак хреста запашним єлеєм на чолі, миропомазаний здобуває важливий духовний знак, «характер», який вбирає його в досконалість Христову й уділяє йому благодать для поширення серед людей «пахощів Христових» (пор. 2 Кор 2, 15).

Послухаймо знову звернення святого Амвросія до новоконфірмованого. Він каже: «Пригадай собі, що ти отримав духовну печать, [...] і бережи те, що отримав. Бог Отець позначив тебе Своїм знаком, Христос Господь зміцнив тебе й уклав у твоє серце завдаток Духа» (De Mysteriis 7. 42: CSEL 73, 106; пор. ККЦ, 1303). Незаслужений дар Духа треба прийняти зі вдячністю, відкривши обрії для Його невичерпної творчості. Цей дар треба дбайливо плекати, співдіяти з Ним у послуху, танути, як віск, від Його палкої милосердної любові, «аби явити Ісуса Христа в сучасному світі» (Апостольське повчання «Gaudete et exsultate»).

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
30 травня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va

За темою:
Папа: П’ятдесятниця – початок історії християнської святості
Дух Святий у Месі
Близькість – це ключ до милосердя і ключ до правди. Проповідь Папи Франциска під час Меси освячення мира у Великий Четвер