Домініканське душпастирство в Києві: симпатія – початок любові

Як виявилось, слово «симпатія» можна розуміти по-різному: наприклад, як емоцію чи потяг до людини, яку ми побачили десь на вулиці чи на обкладинці книжки. Проте грецьке слово συμπάθεια – це поєднання коренів συμ, тобто «разом», і παθέω – «відчувати», «страждати». Тобто симпатія завжди пов'язана зі взаємними почуттями і пізнанням одне одного. Недостатньо лише побачити чи почути. Доки не буде якогось спілкування чи розмови, досвіду зустрічі, неможливо з певністю сказати, чи насправді людина подобається, чи ні.
Емоції й реакція на зовнішній вигляд відіграють велику роль, але не головну. Завдяки розуму ми усвідомлюємо свої почуття, а вміння ними керувати говорить про внутрішню зрілість. Емоції без раціональності спотворюють образ іншої людини і приписують їй бажані риси. Тому необхідно пізнавати іншого таким, який він є, – адже кожен має людську гідність і важливий сам собою. Через таке сприйняття людини ми сповнюємо себе, адже воно вимагає відкритості до іншого.


Симпатія – це початок любові, її частина. Вона несе в собі бажання добра чи якогось блага для іншої особи, прагнення взаємного обдаровування. З певністю можна сказати, що особа, яку зустрічаємо, є для нас даром від Бога. Господня благодать зміцнює наші почуття, розум і волю й допомагає в ситуаціях, коли ми стикаємося з грішністю іншої людини або її недоліками. Прощення та розуміння допомагають розвинути стосунки, щоб від етапу симпатії прямувати до досконалої любові. Того, як саме виглядає цей шлях, і стосуватимуться подальші суботні зустрічі домініканського душпастирства.

Юлія Бойко

По темі:
Старт домініканського душпастирства в Києві
Домініканське душпастирство в Києві: чого шукають чоловіки й жінки