19 листопада Спільнота святого Егідія й Інститут духовних наук святого Томи Аквінського відзначили І Всесвітній день убогих. Керуючись закликом Папи Франциска любити не словом, а ділом, організатори влаштували свято для бідних, подбавши про те, щоб усі присутні почувались як удома. Учасники вечора: єпископ Віталій Кривицький, голова Спільноти святого Егідія Юрій Ліфансе та волонтери спільноти – поділилися враженнями з КМЦ.
19 листопада 2017 року світ уперше святкує День убогих. Проголосив його Папа Франциск, запросивши насамперед вірян, але й усіх людей доброї волі цього дня присвятити себе Господові, згадуючи Євангеліє: «Бо я голодував, і ви дали мені їсти... нагий, і ви мене одягли» (Мт 25, 35-36). Для нас і наших друзів-убогих, які так само належать до Спільноти святого Егідія, це святкування – велика честь. В Інституті святого Томи Аквінського зібралася наша родина – 100 бідних, які живуть на вулиці чи в домах для людей похилого віку, і ще близько ста волонтерів, які прийшли, щоб допомагати і служити їм. Це справжнє родинне свято! А те, що ми влаштували його разом із єпископом, є знаком і любові, і натхнення, і підтримки Церкви.
Наша дружба з бідними ніколи не закінчується. Майже щодня ми йдемо до них на вулиці та в будинки для людей похилого віку. Попереду Різдво – ми знову сядемо разом за стіл. Але й надалі це свято має тривати. Маємо надію, що наступного року ще більше людей збереться, щоб відзначити цей день. Треба робити все можливе, щоб ця традиція розвивалася.
Що допомагає мені не зупинятися, не вигоріти? Сьогодні на Літургії читали притчу про таланти. Ніщо в мені не призначене для вигорання! Талант, який я маю, даний мені для того, щоб я його витратив. Це тільки благодать Господня!
Єпископ Віталій Кривицький
Майже в кожній релігії послужити бідному – це ніби послужити самому Богу. Допомогти вбогому – це виявити власну доброту; віддаючи, я більше стаю людиною. Ділячись, і сам більше отримую – може, не в тому, чим поділився, бо я віддав, але здобуваю інші дари.
Сьогодні – не один такий день, коли християнин раптом повинен згадати, що комусь має служити і що завжди є хтось, нужденніший за нього. Цю аксіому – що є хтось нужденніший, ніж я, – мають повсякчас визнавати люди як багаті, так і бідні. А День убогих – це привід зрозуміти, що Господь дає мені хліб насущний, про який я прошу Його в молитві Отче наш, – але до цього хліба завжди додаються 10-20 % того, чим я можу поділитися. Мені йдеться не тільки про хліб матеріальний або якісь кошти – це таке, наприклад, багатство, як час, увага, серце людини, вміння вислухати. І сьогоднішнє свято змушує людину прокинутись і згадати один із головних стовпів християнського життя: бачити Христа не тільки на вівтарі й у Слові Божому, а ще й у бідному. Бо люди, які бачать Христа у Євхаристії і у Слові Божому, а не бачать у бідному, це такі християни-інваліди.
Це також день, важливий для самих бідних. Це їхнє свято! Свято вбогих людей. Через волонтерів, можливо, на них звертає увагу сам Бог, бо Він сказав, що не залишить жодного вірного Свого, допоможе кожному. І з розмови з ними виходило, що вони відчули це – отже, їм хтось добре послужив!
Однак кожне свято закінчується, і дуже важливо, що буде далі. Може, завтра ще звучатиме відлуння цієї події, а от через місяць, два, півроку – чи пам’ятатимемо про те, що маємо служити оцим нашим близьким?
На святкуванні в моєму серці знову й знову виринало запитання: а що ти робиш можливого, щоб служити Христові в бідних? І вони викликає, скажу так, не зовсім радісні відчуття, бо відчуваю, що завжди можу зробити більше. Як заклик: ти маєш служити! Це не тягар, від якого впадаю в депресію, ні. Але це можливість вдарити себе в груди, бо ж напевно я мав зробити більше – не кажу, що відмовлявся, та, може, не шукав.
Євгенія, графічний дизайнер, волонтерка Спільноти святого Егідія
Коли ми молилися з єпископом під час Усесвітнього дня вбогих, мені спало на думку: ось насправді те, про що я читаю в Євангелії! Ось воно просто зараз відбувається зі мною. Як це можливо? Я була дуже вражена: часто думають, що Євангеліє – це щось далеке від життя, непотрібне, неактуальне, незрозуміле. Це зовсім не так. Сьогодні можна було поглянути на обличчя кожного – всі щасливі, радіють! Це – життя, це спасіння і для молодих, і для старих.
За шість років, що я у Спільноті, стало значно більше й волонтерів, і бідних. Спочатку нас було 15-20, а бідних – 120-150. Зараз близько 100 осіб, задіяних у допомозі, лише за один день роздають у Києві 250 гарячих обідів, проте залишається багато людей, яких ми ще не зустріли.
Рік тому ми почали допомагати бідним у Харкові. Щочетверга годуємо близько 40 осіб, але вони постійно змінюються, бо це на вокзалі. Дуже багато молимося, щоб наша справа й надалі розвивалася.
Що більше стає бідних, то краще бачиш, що саме потрібно робити – і що треба щось робити. Допомога бідним – це не безнадійна діяльність. Не будьте байдужими! Звертайте увагу принаймні на тих людей, яких зустрічаєте щодня біля метро. З ними варто поговорити, спитати, чому вони тут, і силами двох-трьох осіб їм справді можна допомогти. Тобто не обов’язково одразу рятувати сотні осіб. Порятунок одної людини – це вже порятунок цілого світу.
Євген Савватєєв, журналіст, учасник руху «Молодь за мир» Спільноти святого Егідія
Скоро вдарять морози. Щозими хтось із наших друзів, яких ми щотижня зустрічаємо на вулиці, гине від холодів. Скільки? Статистики немає. Що можна зробити? На рівні місцевої влади – відкрити побільше місць, де безхатні зможуть переночувати. Волонтерські й релігійні організації зможуть долучитися до цієї ініціативи.
Ми щороку влаштовуємо акцію «Тепла зима» – розказуємо всім, як чином можна допомогти: щонайменше пригостити гарячим чаєм чи розбудити, бо якщо взимку заснути на вулиці, то за кілька годин людина помре.
Якщо хочете долучитися до нашої організації, можна написати в Фейсбуку на сторінку «Молодь за мир». Ми діємо у Києві, Львові, Івано-Франківську і віднедавна у Харкові.
Розмовляла Ольга Рибачук
Приєднатися до благодійних ініціатив Спільноти святого Егідія дуже просто. Наприклад, щосереди можна долучатися до готування обідів для бідних – особисто або перерахувавши кошти на картку.
- Середа:
18:00 Готуємо їжу. Вул Хрещатик 15 оф. 51 (Пасаж)
19:30 Зустрічаємо бідних на Майдані біля Головпоштамту
- Координаційна група у Вайбері: https://invite.viber.com/?g=F0GURyNvokSAjDMUZoREu2vQdz-h7L7u
- Картка ПриватБанку: 5363 5423 0652 6501
- Наша сторінка: https://www.facebook.com/santegidio.ua/
По темі:
Молитва з нагоди Всесвітнього дня вбогих у храмі святого Олександра в Києві
Комунікат Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України з нагоди І Всесвітнього Дня Убогих
Церква готується відзначити перший Всесвітній день бідних
Третя Національна Конвенція Лицарів Колумба відбулася у ЛьвовіСхожі новини
