Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Манускрипти на Адвент. Трактат про сотворення світу
14:17 Середа 0 390
13-12-2017, 14:17

Манускрипти на Адвент. Трактат про сотворення світу

Людство завжди цікавилося тим, як усе почалося. Ми, пише Альберто Мангуель, більше переймаємося початками, ніж закінченнями. Фінали сприймаємо як належне й навіть часом сподіваємося, що мине вічність, доки вони надійдуть; а от початки бентежать нас щодня. Ми прагнемо знати, звідки і як усе взялося, сподіваючись, що історія народження пояснить те, що відбулось опісля.
Християнська розповідь про початки проста, але врочиста: «На початку сотворив Бог небо й землю» (Бут 1, 1). Приводячи в буття перші явища, Господь сотворює не тільки їх, а й саме існування тварного світу. До початку не було нічого – а потім, за словом Божим, стало все. Мить цього, як ми сказали б нині, великого вибуху заворожує уяву і змушує захоплено мовчати. Кінець усього – який, вірить Церква, насправді буде не кінцем, а цілковитою переміною світу, – описати легше: ми весь час зустрічаємося з ситуаціями, коли щось припиняє бути собою. А от передати повний брак, у якому раптом виникає щось, – завдання непросте. Тож не дивно, що манускриптів, де зображене сотворення світу, до нас із Середньовіччя дійшо значно менше, ніж апокаліптичних.


Утім, вони таки є. Один, виготовлений наприкінці ХІІІ століття, так і зветься: «Tractatus de creatione mundi» – «Трактат про сотворення світу». Це невеличкий рукопис, який містить опис із книги Буття (він виписаний червоним чорнилом – це традиційний колір для біблійних цитат) і коментарі до нього, а ще – розповідь про Страсті Христові. Книжку створили в Сієні, і її приписують перові Ґвідо ді Ґраціано чи якогось із його учнів; але хоч би хто був автором, рука його легка, а підхід до ілюстрування доволі незвичний.


Кольорова гама манускрипту мінімалістична: окрім чорного й червоного чорнила, в оздобленні використано синій колір і – для едемський пейзажів – ніжно-зелений. Майже нема ні позолоти, ні яскравих відтінків. Але в ініціалах ця стриманість компенсується вигадливістю форм, а в мініатюрах, які зображають сотворення світу й людини, – технікою. Річ у тім, що автор, крім традиційної ілюмінації, застосовує також акварель. Її напівпрозорість, може, й не зовсім передає відчуття поставання чогось із нічого, але близько до нього підходить.


Як і в біблійній розповіді, Господь на мініатюрах творить світ поступово: Він відділяє горішні води від долішніх, а долішні від тверді, і наповнює небо світилами, а землю, повітря і води – всілякою живністю. Біля щойно сотвореного Адама бачимо барана з пишним руном і розкішними рогами; він начебто нагадує, що людина хоч і вінець творіння, але все-таки його частина, і хто зна, чи найестетичніша. Перш ніж узяти з Адама ребро й сотворити Єву, Бог відпочиває, і на мініатюрі, яка зображає цей радісний день, людини не видно: Господь насолоджується спогляданням птахів, риб і звірини. Цікаво, що борода в Нього коротко підстрижена – загалом цей образ більше нагадує канонічні зображення Христа, ніж Бога Отця.


Але тільки початком автор не обмежується. Він веде розповідь далі, до переступу перших людей, і зміям, які в'ються довкола дерева пізнання на двох мініатюрах, співзвучні ініціали на звороті аркушів, теж звивисті та зміїсті. Після вигнання Адама і Єви з раю ця глава історії завершується, але тепер ми знаємо про гріхопадіння, і воно таки чимало пояснює. Друга частина трактату, де розказано про Страсті Христові, цілковито відрізняється від попередньої: там більше сторінок, але всі вони заповнені строгими чорними літерами, і тільки на початку є одна мініатюра з розп'яттям і один вигадливий ініціал. Можливо, історія Нового Адама лишає нас іще німішими від зачудування, ніж історія сотворення.

Джерело ілюстрацій – Світова електронна бібліотека.

Варвара Холодна

Попередні адвентові історії:
Про що молилася королева Бона?
Один із останніх рукописів Томи Кемпійського
Хроніки з зібрання Радзивілів
Бенедикціонал святого Етельвольда
Золотий кодекс на пурпурових сторінках

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Культура 09:27 Четвер 0 454 Виставка «На горі. Ігор Костецький і доба “мистецького безвізу”» 15 травня в Києві, у Музеї книги і друкарства на території Києво-Печерської Лаври, відкрилася виставка, присвячена 105-річчю з народження українського авангардного письменника, драматурга-абсурдиста й перекладача Ігоря Костецького.