Учора, 23 жовтня 2018 року, об 11:00 в парафії святих Петра і Павла в місті Хмельницькому – Ружична відбулася похоронна Меса за Євгена Широкорадюка, яку очолив єпископ Станіслав Широкорадюк.
Співбрати у єпископстві: єпископ Віталій Кривицький, єпископ Мар’ян Бучек і єпископ Едувард Кава – разом із численними священиками з різних дієцезій, монахині, родина та знайомі зібралися, щоб подякува за життя покійного Євгена та огорнути його душу молитвою.Проповідь виголосив єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едуард Кава.
Смерть Євгена для нас сьогодні є додатковою катехизою, яка нагадує про мету життя.
Цими днями ми згадували дату обрання Папи Йоана Павла ІІ, а вчора мали його спомин. Пам’ятаємо, як 2005 року смерть Папи була великою втратою для нас усіх, але також натхненням на подальше наше життя. Так само і сьогодні, коли ми збираємося, щоб молитися і дякувати, пригадуємо, що Євген був доброю людиною: як казав святий Альберт Хмельовський, «був добрий, як хліб».
Він прожив 82 роки – як ми сьогодні співали у псалмі утрені, що «коли ми міцні, то 80 років». Тому його життя є для нас знаком — бо він був міцний. Може, не був міцний здоров’ям, може, по-людськи вагався й робив помилки, але був міцний вірою. Це головне, що Бог хоче нам у його смерті об’явити. Дар віри, якій він передав і плоди якої ми бачимо в його сині – єпископі Станіславі.
Господь нас усіх запрошує жити вірою. Щоб ця віра стала нашою ідентичністю. Щоб ми у взаєминах із Богом цю віру всюди проголошували...
У францисканській духовності, до якої також належить єпископ Станіслав, ми називаємо смерть сестрою. І сьогодні сестра смерть забирає Євгена, але він не зникає. Він переходить з одного життя до іншого. Хоч ми сумуємо з цього переходу, але радіймо з того, що він увіходить до життя вічного. І, дякуючи Богові за все добро, яке зробив Євген, просімо, щоб і ми могли чинити добро і своїм життям прославляли Бога. Залишаючись на цій землі, можемо бути знаряддям Бога, щоб жити Божим Словом у Його благодаті.
Цими днями ми згадували дату обрання Папи Йоана Павла ІІ, а вчора мали його спомин. Пам’ятаємо, як 2005 року смерть Папи була великою втратою для нас усіх, але також натхненням на подальше наше життя. Так само і сьогодні, коли ми збираємося, щоб молитися і дякувати, пригадуємо, що Євген був доброю людиною: як казав святий Альберт Хмельовський, «був добрий, як хліб».
Він прожив 82 роки – як ми сьогодні співали у псалмі утрені, що «коли ми міцні, то 80 років». Тому його життя є для нас знаком — бо він був міцний. Може, не був міцний здоров’ям, може, по-людськи вагався й робив помилки, але був міцний вірою. Це головне, що Бог хоче нам у його смерті об’явити. Дар віри, якій він передав і плоди якої ми бачимо в його сині – єпископі Станіславі.
Господь нас усіх запрошує жити вірою. Щоб ця віра стала нашою ідентичністю. Щоб ми у взаєминах із Богом цю віру всюди проголошували...
У францисканській духовності, до якої також належить єпископ Станіслав, ми називаємо смерть сестрою. І сьогодні сестра смерть забирає Євгена, але він не зникає. Він переходить з одного життя до іншого. Хоч ми сумуємо з цього переходу, але радіймо з того, що він увіходить до життя вічного. І, дякуючи Богові за все добро, яке зробив Євген, просімо, щоб і ми могли чинити добро і своїм життям прославляли Бога. Залишаючись на цій землі, можемо бути знаряддям Бога, щоб жити Божим Словом у Його благодаті.
Перед обрядом похорону єпископ Віталій Кривицький зачитав лист-співчуття від архієпископа Клаудіо Ґуджеротті, Апостольського Нунція в Україні.
Від імені Його Святості Папи Франциска висловлюю вам щирі співчуття, а також молитовну пам’ять за того, хто дав вам життя. Відчуйте в цю хвилину близкість синів і дочок, особливо священиків і богопосвячених осіб з Харківсько-Запорізької дієцезії, пастирем якої ви є, усієї Католицької Матері Церкви в Україні, а також багатьох осіб, які вас поважають і люблять. Запевніть усю вашу родину, друзів, співпрацівників, знайомих і всіх, хто братиме участь у святих похоронних обрядах, про Апостольське благословення, яке Його Святість Папа Франциск уділяє вам і всім їм.
Прийміть, Ваше Преосвященство, мою глибоку повагу та братерську любов у Господі.
Прийміть, Ваше Преосвященство, мою глибоку повагу та братерську любов у Господі.
Настоятель парафії отець Анатолій Оріховський висловив співчуття для єпископа Станіслава й усієї родини від імені єпископа Леона Дубравського, ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії, який особисто не зміг бути присутній на похоронних урочистостях.
Після благословення єпископ Станіслав поділився переживаннями з часу особливої Божої благодаті – перебуваням з батьком у момент його переходу до вічності. Він подякував за знак братерської солідарності єпископам, священикам і черницям. Висловив вдячність своїй родині, особливо сестрам, які опікувалися батьком, і всім присутнім за спільну молитву.
Тіло Євгена Широкорадюка було перевезене в рідне село Корначівка і поховане на місцевому цвинтарі.
Католицький Медіа-Центр