(зел) Четвер ХХХІІ звичайного тижня
Христос застерігає нас від духовної сліпоти, яка не дозволяє нам бачити ту реальність, яка потенційно є присутня в нас. Царство Боже могло бути непомітним для Його учнів, бо вони ще не пережили Його відкуплення і воскресіння. Ми, однак, маючи в своєму розпорядженні плоди Його перемоги над смертю, які є в Церкві, все ще вагаємось, чи є вони нам потрібні. На цю форму сліпої дурості Христос вказує нам сьогодні.
Або: (біл) довільний спомин св. АЛЬБЕРТА ВЕЛИКОГО, єпископа і Вчителя Церкви
Св. Альберт походив зі Швабії. Під час навчання в Падуї він вступив до ордену Проповідників. Викладав у багатьох університетах, найбільше в Парижі та Кельні, де його слухачем був св. Тома Аквінський. У 1260 році був призначений єпископом Регенсбургу. Після двох років відмовився від керівництва дієцезією і решту життя провів у Кельні. Помер 15 листопада 1280 року. Залишив багату наукову спадщину. Завдяки широкому діапазонові знань дістав назву “вселенського Вчителя”.
Спільні Меси: про Вчителів Церкви (стор. 119)
АНТИФОН НА ВХІДХристос застерігає нас від духовної сліпоти, яка не дозволяє нам бачити ту реальність, яка потенційно є присутня в нас. Царство Боже могло бути непомітним для Його учнів, бо вони ще не пережили Його відкуплення і воскресіння. Ми, однак, маючи в своєму розпорядженні плоди Його перемоги над смертю, які є в Церкві, все ще вагаємось, чи є вони нам потрібні. На цю форму сліпої дурості Христос вказує нам сьогодні.
Або: (біл) довільний спомин св. АЛЬБЕРТА ВЕЛИКОГО, єпископа і Вчителя Церкви
Св. Альберт походив зі Швабії. Під час навчання в Падуї він вступив до ордену Проповідників. Викладав у багатьох університетах, найбільше в Парижі та Кельні, де його слухачем був св. Тома Аквінський. У 1260 році був призначений єпископом Регенсбургу. Після двох років відмовився від керівництва дієцезією і решту життя провів у Кельні. Помер 15 листопада 1280 року. Залишив багату наукову спадщину. Завдяки широкому діапазонові знань дістав назву “вселенського Вчителя”.
Спільні Меси: про Вчителів Церкви (стор. 119)
Господи, нехай прийде перед Твоє обличчя моя молитва! * Приклони Твоє вухо до мого благання! (Пс 88 (87), 3)
КОЛЕКТА
Всемогутній і милосердний Боже, визволи милостиво нас від усіх ворожих сил, † щоб ми, вільні від небезпек душі та тіла, * могли у свободі духа йти за Тобою. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, Ти вчинив, що святий Альберт, єпископ, став великим завдяки гармоні йному сполученню людсько ї мудрості з божественною вірою; † дай нам, просимо, щоб ми в школі цього вчителя * через поступ знань дійшли до глибшого пізнання Тебе і Твоє ї любові. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Флм 7-20
Читання з Послання святого апостола Павла до Филимона.
Любий! Через твою любов я маю велику радість і втіху, бо ти, брате, заспокоїв серця святих. Отже, хоч я і маю велику відвагу в Христі тобі наказувати про те, що потрібне, – проте радше з любові благаю. Я, Павло, старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа, благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима, який колись тобі був непотрібний, та нині й тобі, й мені дуже потрібний. Його відіслав я тобі, він – моє серце. Тож ти прийми його. Я його бажав у себе залишати, щоби замість тебе послужив мені в кайданах за Євангеліє, але без твого відома я не хотів нічого робити, аби твоє добродійство не було примусовим, але добровільним. Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, – вже не як раба, але вище від раба, – як улюбленого брата, – особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі. Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як мене. Коли ж він у чомусь скривдив тебе або що винен, то зарахуй це мені. Я, Павло, написав своєю рукою: я віддам; не кажу тобі, що й самого себе ти мені винен. Так, брате: нехай одержу від тебе те, що прошу в Господі. Заспокой же моє серце в Христі! Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 146, 7. 8-9а. 9бв-10
Благословенний, в кого поміч в Бозі.
Господь чинить суд скривдженим, *
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів, *
Господь відкриває сліпим очі.
Господь відкриває сліпим очі, *
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить. *
Господь чужинців оберігає.
Сироті та вдові Він приносить полегшення, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, – *
твій Бог, Сіоне, із покоління в покоління.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 15, 5
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є Виноградна Лоза, ви – галузки.
Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той плід рясний приносить.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 17, 20-25
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу фарисеї запитали: «Коли прийде Боже Царство?» – Ісус відповів їм і сказав: «Боже Царство не прийде помітно, і не скажуть: “Ось тут” або: “Там”. Адже Боже Царство всередині вас». І сказав учням: «Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, – та не побачите. І скажуть вам: “Ось тут!” – або: “Ось там!” – не виходьте і не біжіть слідом. Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син cвого дня. Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом». Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Завданням Церкви є приготування людей до Царства Христового в небі; молімося за все людство, щоб, з’єднане в одну спільноту, воно прямувало до спасіння:
1. Святіший Отець є першим, хто відповідає за діяльність Церкви; просімо для нього здоров’я, мудрості та сили.
2. Уряд у державі повинен дбати про духовність, економічний і політичний розвиток країни; молімося, щоб урядовці все більше усвідомлювали відповідальність своєї посади.
3. Завдання семінарій полягає у підготовці й навчанні тих, кого Господь покликав будувати своє Царство в людських душах; молімося, щоб семінарії давали Церкві ревних і освічених священиків.
4. Діяльність місіонерів часто викликає супротив та оскарження їх у поширенні прозелітизму; молімося, щоб сучасні місіонери здобували людей для Христа істиною та вчинками милосердя.
5. Людина призначена для життя на небесах; молімося, щоб наш Господь прийняв усіх померлих до свого Царства.
6. Кожен з нас несе відповідальність за діло Христа на землі; молімося за ревність у служінні Ісусові.
Вислухай, Боже, смиренні молитви Твоїх дітей і вчини, щоб Церква, подорожуюча по землі, привела всіх людей до Царства Твоєї слави. Через Христа, Господа нашого.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, поглянь милостиво на принесені дари † і вчини, щоб ми, звершуючи тайну страстей Твого Сина, * осягнули її спасенний плід. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Господь царює наді мною і нічого мені не бракуватиме. * На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; * веде мене на тихі води. (Пор. Пс 23 (22), 1-2)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Поживлені святим даром, складаємо Тобі подяку, Господи, † і благаємо Твою милість, щоб вилиттям Твого Духа благодать щирості перебувала в тих, * кого наповнила небесна сила. Через Христа, Господа нашого.
СВ. ЄЛИЗАВЕТИ УГОРСЬКОЇ, МОНАХИНІ (біл) Обов’язковий спомин
Св. Єлизавета, дочка короля Угорщини, в 14 років вийшла заміж за ландграфа Тюрінгії Людовика IV. У подружжя народилося троє дітей. Незабаром, під час хрестового походу, помер її чоловік. Єлизавета, залишивши Варт- бург, оселилася в Марбурзі, де заснувала лікарню. У 1228 році, під впливом духовного керівника, склала обіт відречення від світу і вступила до третього ордену св. Франциска. Останні роки життя провела у радикальному відреченні й убогості, віддаючись служінню хворим і бідним. Померла від виснаження 17 листопада 1231 року. Через 4 роки після смерті була канонізована Папою Григорієм ІХ. Є покровителькою третього ордену св. Франциска. Від її імені взяли назву декілька жіночих конгрегацій.
СВ. ЙОСАФАТА, ЄПИСКОПА І МУЧЕНИКА (черв) Обов’язковий спомин
Св. Йосафат Кунцевич народився у Володимирі-Волинському близько 1580 року. В 20 років вступив до ордену Василіян. У 1618 році став полоцьким архієпископом і ревно протидіяв насильницькій політиці царату відносно людей, що прийняли католицьке віросповідання. Віддав своє життя за віру 12 листопада 1623 року. Його мощі зберігаються у базиліці святого Петра в Римі.