Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 15 листопада, четвер

Літургія на кожен день, 15 листопада, четвер

(зел) Четвер ХХХІІ звичайного тижня
Христос застерігає нас від духовної сліпоти, яка не дозволяє нам бачити ту реальність, яка потенційно є присутня в нас. Царство Боже могло бути непомітним для Його учнів, бо вони ще не пережили Його відкуплення і воскресіння. Ми, однак, маючи в своєму розпорядженні плоди Його перемоги над смертю, які є в Церкві, все ще вагаємось, чи є вони нам потрібні. На цю форму сліпої дурості Христос вказує нам сьогодні.
Або: (біл) довільний спомин св. АЛЬБЕРТА ВЕЛИКОГО, єпископа і Вчителя Церкви
Св. Альберт походив зі Швабії. Під час навчання в Падуї він вступив до ордену Проповідників. Викладав у багатьох університетах, найбільше в Парижі та Кельні, де його слухачем був св. Тома Аквінський. У 1260 році був призначений єпископом Регенсбургу. Після двох років відмовився від керівництва дієцезією і решту життя провів у Кельні. Помер 15 листопада 1280 року. Залишив багату наукову спадщину. Завдяки широкому діапазонові знань дістав назву “вселенського Вчителя”.
Спільні Меси: про Вчителів Церкви (стор. 119)


АНТИФОН НА ВХІД
Господи, нехай прийде перед Твоє обличчя моя молитва! * Приклони Твоє вухо до мого благання! (Пс 88 (87), 3)

КОЛЕКТА
Всемогутній і милосердний Боже, визволи милостиво нас від усіх ворожих сил, † щоб ми, вільні від небезпек душі та тіла, * могли у свободі духа йти за Тобою. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Боже, Ти вчинив, що святий Альберт, єпископ, став великим завдяки гармоні йному сполученню людсько ї мудрості з божественною вірою; † дай нам, просимо, щоб ми в школі цього вчителя * через поступ знань дійшли до глибшого пізнання Тебе і Твоє ї любові. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Флм 7-20
Читання з Послання святого апостола Павла до Филимона.
Любий! Через твою любов я маю велику радість і втіху, бо ти, брате, заспокоїв серця святих. Отже, хоч я і маю велику відвагу в Христі тобі наказувати про те, що потрібне, – проте радше з любові благаю. Я, Павло, старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа, благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима, який колись тобі був непотрібний, та нині й тобі, й мені дуже потрібний. Його відіслав я тобі, він – моє серце. Тож ти прийми його. Я його бажав у себе залишати, щоби замість тебе послужив мені в кайданах за Євангеліє, але без твого відома я не хотів нічого робити, аби твоє добродійство не було примусовим, але добровільним. Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, – вже не як раба, але вище від раба, – як улюбленого брата, – особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі. Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як  мене.  Коли  ж  він у чомусь скривдив тебе або що винен, то зарахуй це мені. Я, Павло, написав своєю рукою: я віддам; не кажу тобі, що й самого себе ти мені винен. Так, брате: нехай одержу від тебе  те,  що  прошу  в  Господі. Заспокой же моє серце в Христі! Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 146, 7. 8-9а. 9бв-10
Благословенний, в кого поміч в Бозі.
Господь чинить суд скривдженим, *
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів, *
Господь відкриває сліпим очі.
Господь відкриває сліпим очі, *
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить. *
Господь чужинців оберігає.
Сироті та вдові Він приносить полегшення, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, – *
твій Бог, Сіоне, із покоління в покоління.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 15, 5
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є Виноградна Лоза, ви – га­лу­з­ки.
Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той плід рясний приносить.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 17, 20-25

† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу фарисеї запитали: «Коли прийде Боже Царство?» – Ісус від­повів їм і сказав: «Боже Царство не прийде помітно, і не скажуть: “Ось тут” або: “Там”. Адже Боже Царство всередині вас». І сказав учням: «Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, – та не по­бачите. І скажуть вам: “Ось тут!” – або: “Ось там!” – не виходьте і не біжіть слі­дом. Адже як блискавка, блиснувши, сві­тить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син cвого дня. Та спершу Він має багато по­страждати і бути відкинутим цим родом». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Завданням Церкви є приготування людей до Царства Христового в небі; молімося за все людство, щоб, з’єднане в одну спільноту, воно прямувало до спасіння:
1. Святіший Отець є першим, хто відповідає за діяльність Церкви; просімо для нього здоров’я, мудрості та сили.
2. Уряд у державі повинен дбати про духовність, економічний і політичний розвиток країни; молімося, щоб урядовці все більше усвідомлювали відповідальність своєї посади.
3. Завдання семінарій полягає у підготовці й навчанні тих, кого Господь покликав будувати своє Царство в людських душах; молімося, щоб семінарії давали Церкві ревних і освічених священиків.
4. Діяльність місіонерів часто викликає супротив та оскарження їх у поширенні прозелітизму; молімося, щоб сучасні місіонери здобували людей для Христа істиною та вчинками милосердя.
5. Людина призначена для життя на небесах; молімося, щоб наш Господь прийняв усіх померлих до свого Царства.
6. Кожен з нас несе відповідальність за діло Христа на землі; молімося за ревність у служінні Ісусові.

Вислухай, Боже, смиренні молитви Твоїх дітей і вчини, щоб Церква, подорожуюча по землі, привела всіх людей до Царства Твоєї слави. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, поглянь милостиво на принесені дари † і вчини, щоб ми, звершуючи тайну страстей Твого Сина, * осягнули її спасенний плід. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Господь царює наді мною і нічого мені не бракуватиме. * На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; * веде мене на тихі води. (Пор. Пс 23 (22), 1-2)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Поживлені святим даром, складаємо Тобі подяку, Господи, † і благаємо Твою милість, щоб вилиттям Твого Духа благодать щирості перебувала в тих, * кого наповнила небесна сила. Через Христа, Господа нашого.
Літургія на кожен день, 17 листопада, субота Досвід боротьби за молитву є великим зусиллям. Часто ми не звертаємо уваги на її витривалість. Притча Христа допомагає нам у цьому змаганні. По-перше: вбога вдова немає іншого виходу, окрім як відстоювати своє право на подальше існування. Іноді нам не вистачає розуміння того, наскільки у великій духовній небезпеці ми знаходимось. По-друге: нам не вистачає довіри до Бога. Як каже Ісус, Бог негайно нас чує, коли звертаємося до Нього. Тож з надією звертаймося до Нього в наших потребах.
СВ. ЄЛИЗАВЕТИ УГОРСЬКОЇ, МОНАХИНІ (біл) Обов’язковий спомин
Св. Єлизавета, дочка короля Угорщини, в 14 років вийшла заміж за ландграфа Тюрінгії Людовика IV. У подружжя народилося троє дітей. Незабаром, під час хрестового походу, помер її чоловік. Єлизавета, залишивши Варт- бург, оселилася в Марбурзі, де заснувала лікарню. У 1228 році, під впливом духовного керівника, склала обіт відречення від світу і вступила до третього ордену св. Франциска. Останні роки життя провела у радикальному відреченні й убогості, віддаючись служінню хворим і бідним. Померла від виснаження 17 листопада 1231 року. Через 4 роки після смерті була канонізована Папою Григорієм ІХ. Є покровителькою третього ордену св. Франциска. Від її імені взяли назву декілька жіночих конгрегацій.


Літургійний зошит Літургія на кожен день, 12 листопада, понеділок Згідно зі словами Ісуса (пор. Мк 7, 22), глупота є гріхом. Сьогоднішній текст з книги Мудрості пояснить чому це так. Якщо хтось пропускає через себе спокусу і стає причиною згіршення, біда таким, бо така людина безкритична і справді порожня, нема в ній Божого фільтру. Духовна, внутрішня активність і діяльність є ознакою воістину Живої Людини, яка несе Життя, будує цивілізацію любові.
СВ. ЙОСАФАТА, ЄПИСКОПА І МУЧЕНИКА (черв) Обов’язковий спомин
Св. Йосафат Кунцевич народився у Володимирі-Волинському близько 1580 року. В 20 років вступив до ордену Василіян. У 1618 році став полоцьким архієпископом і ревно протидіяв насильницькій політиці царату відносно людей, що прийняли католицьке віросповідання. Віддав своє життя за віру 12 листопада 1623 року. Його мощі зберігаються у базиліці святого Петра в Римі.