У Римі канонізували сімох нових святих

Новини з Ватикану пропонують короткі біографії нових святих.

Святий Папа Павло VI


Джованні Баттіста Монтіні народився в Кончезіо на півночі Італії 26 вересня 1897 року. Отримав пресвітерські свячення як дієцезальний священик 29 травня 1920 року. 1937 року призначений заступником Державного секретаря Святого Престолу. Під час Другої світової війни надавав підтримку переслідуваним, зокрема євреям, розшукував зниклих безвісти. Був Державним про-секретарем із загальних справ, а 1954 року призначений архієпископом Мілана. Особливу увагу присвячував піклуванню про відкинутих за борт суспільного життя.

21 червня 1963 року був обраний Понтифіком. Узяв ім’я Павло VI. Серед численних ініціатив його понтифікату – продовження й завершення Другого Ватиканського Собору та впровадження в життя його постанов, Апостольські подорожі, розвиток екуменічного й міжрелігійного діалогу. Написав сім енциклік і чимало апостольських повчань.

Після короткої недуги відійшов до вічності 6 серпня 1978 року. Папа Франциск проголосив його блаженним 2014 року.

Святий Оскар Арнульфо Ромеро Ґальдамес


Оскар Арнульфо Ромеро Ґальдамес народився 15 серпня 1917 року в Сьюдад-Барріосі в Сальвадорі. 1942 року отримав пресвітерські свячення. 20 років був настоятелем дієцезії Сан-Міґель. 1970 року призначений єпископом-помічником Сан-Сальвадора, а згодом – ординарієм Сантьяґо-де-Марії. 1977 року став архиєпископом Сан-Сальвадора. Тоді в країні вибухнула серйозна політична криза, яка вилилась у громадянську війну. У ситуації насильства проти найслабших і вбивств священиків і катехитів виявив непересічну мужність, а 24 березня 1980 року був застрелений під час служіння Святої Меси.

2015 року проголошений блаженним у Сан-Сальвадорі.

Святий Франческо Спінеллі


Франческо Спінеллі народився в Мілані 14 квітня 1853 року, а 1875 року прийняв свячення в Берґамо. Перебуваючи в Римі, отримав натхнення започаткувати спільноту жінок, які присвятять життя Господові, присутньому в Пресвятій Євхаристії. 1882 року, у співпраці з Катеріною Коменсолі, у Бергамо була заснована перша спільнота Сестер Адорації.

Серйозні випробування, які він зносив з героїчною вірою, безумовним послухом і щирим прощенням, змусили священика покинути Берґамо. Перебрався в дієцезію Кремони, де й надалі дбав про розвиток заснованого згромадження, завданням якого було «черпати паку любов зі служіння й адорації Пресвятої Євхаристії та виливати її на найбідніших». Він сам звершував життєвий шлях навколішки перед Пресвятими Дарами й серед ближніх, у яких розпізнавав присутність Ісуса.

Отець Францческо Спінеллі відійшов до вічності 6 лютого 1913 року, а проголошений блаженним був 21 червня 1992 року.

Святий Вінченцо Романо


Вінченцо Романо народився в Торре-дель-Ґреко поблизу Неаполя 3 червня 1751 року. 1775 року став священиком і служив на батьківщині. Його служіння вирізнялося особливою увагою до відкинутих і піклуванням про виховання підлітків і молоді. У червні 1794 року Торре-дель-Ґреко було майже цілковито знищене потужним виверженням Везувію. Отець Вінченцо став душею матеріального, а насамперед духовного відродження громади.

Відійшов до вічності 20 грудня 1831 року, а блаженним 1963 року його проголосив Папа Павло VI.

Свята Марія Катаріна Каспер


Марія Катаріна Каспер народилася 26 травня 1820 року в Дернбасі, Німеччина, в селянській родині. З дитинства працювала в полі, була наділена непересічною фізичною силою. Відчула покликання заснувати чернечу спільноту, яка служитиме представникам найнижчих суспільних класів. Тому 1848 року відкрила перший дім Убогих Служебниць Ісуса Христа, де приймала злиденних свого краю. Нове згромадження швидко розросталося й поширилося за межі Німеччини, а навіть Європи, досягнувши Америки й Індії.

Уражена інфарктом, сестра Марія Катаріна упокоїлася в Бозі 2 лютого 1898 року, а блаженною 1978 року її проголосив Папа Павло VI.

Свята Насарія Іньяція від Святої Терези


Насарія Марч Меса народилася в Мадриді 10 січня 1889 року. Згодом її сім’я переїхала до Мексики, де дівчина 1908 року вступила до згромадження, яке служило покинутим літнім людям. Склавши перші чернечі обіти, 1911 року переїхала на служіння до Болівії. У складній соціальній ситуації відчула спонуку заснувати Згромадження Сестер Місіонерок Круціаток Церкви для служіння бідним і для захисту прав жінок. Зазнала серйозних загроз для життя як у Болівії, так і в Іспанії під час громадянської війни. 1942 року переїхала з Іспанії до Буенос-Айреса, де через погіршення стану здоров’я померла 6 липня 1943 року.

Святий Іван Павло ІІ проголосив її блаженною 1992 року.

Святий Нунціо Сулпріціо


Нунціо Сулпріціо народився 13 квітня 1817 року в Пескосансонеско на сході центральної Італії. Осиротів у шість років. Його виховувала бабуся, яка навчила шукати відраду в Ісусі, присутньому в Пресвятій Євхаристії, й у Пречистій Діві Марії. Після смерті бабусі Нунціо почав працювати підмайстром у кузні дядька. Важкі умови праці й погане ставлення призвели до того, що юнак захворів на туберкульоз кісток. Потрапив до військово госпіталя в Неаполі, де врешті приступив до Першого Причастя. Перебував у лікарні 21 місяць. Попри страждання, він втішав інших хворих і допомагав їм. Після загострення хвороби відійшов до дому Отця 5 травня 1836 року, у 19 років.

Папа Лев XIII, визнаючи 1890 року героїчний вимір його чеснот, запропонував Нунціо як приклад для молоді, а святий Папа Павло VI 1963 року проголосив його блаженним.