Манускрипти на Адвент. «Про вшанування Святого Хреста» – фігурні вірші ІХ століття

На загальній аудієнції 3 червня 2009 року Папа Бенедикт XVI розповів про нього: «Обраний спершу абатом знаменитого Фульдського монастиря, а потім архієпископом Майнца, свого рідного міста, він не покинув науки, доводячи прикладом власного життя, що можна бути відкритим для інших, не позбавляючи себе належного часу для роздумів, освіти й зосередження. Рабан Мавр був екзегетом, філософом, поетом, пастирем і чоловіком Божим».


Різнобічність святого Рабана виявилася вже в першому його творі, написаному на самісінькому початку ІХ століття, – «Про вшанування Святого Хреста». Теологічні розмисли про хресну таємницю поєдналися тут із поезією та графікою, щоби пробудити в читачах не тільки інтелектуальну, а й чуттєву увагу. Рабан Мавр був упевнений, що, крім розуму й серця, в переживання віри мають бути залучені ще й людські чуття – а цього можна досягти красою.


Прихильність Рабана Мавра до яскравих образів не дивує, якщо згадати, що він належав до бенедиктинців, які відстоювали різнобарвність на противагу аскетичній монохромності цистерціанців. Згодом, у ХІІ столітті, між двома орденами точилася дискусія щодо припустимості оздоблення храмів кольоровими розписами й вітражами. 


«Про вшанування Святого Хреста» складається з двох частин. У першій міститься 28 фігурних віршів із прозовими поясненнями на протилежних сторінках, а в другій – коментарі до першої.


Зазвичай фігурна поезія виглядає як зображення, зроблене з літер; такі вірші, популярні ще в античному світі, можна знайти, наприклад, у «Гаргантюа і Пантагрюелі» Франсуа Рабле чи в «Каліграмах» Гійома Аполлінера. Рабан Мавр підходить до цієї форми трохи по-іншому: його поезія – це квадрати з літер, у яких текст викладений послідовно, але так, щоб у фігурах, зображених у цих квадратах, за можливості теж прочитувались осмислені фрази.


Книжка «Про вшанування Святого Хреста» була доволі популярна, її переписували протягом усього Середньовіччя. Її версії нині є в бібліотеках Мадрида, Флоренції, Парижа (тут – одна з пізніших, яка належить до ХІІІ століття). У цьому тексті вміщені ілюстрації з манускрипту ІХ століття, який зберігається у Швейцарії, в Бернській бібліотеці.

Варвара Холодна

Попередні адвентові історії:
Золоте на чорному: бельгійський часослов XV століття
Аміатинський кодекс: найдавніша повна Вульгата
Середньовічні манускрипти: 21 історія на Адвент