Ми теж можемо повторити чудо Ісуса, відкривши вуха й серце для ближніх. Слово Папи Франциска під час недільної молитви «Ангел Господній» 9 вересня 2018 року

Євангеліє цієї неділі (Мк 7, 31-37) розповідає про чудесне зцілення глухонімого. До Ісуса привели глухонімого, благаючи покласти на нього руку. Та Ісус натомість зробив дещо інше. Насамперед Він відвів його набік від народу. У цьому випадку, як і в інших, Ісус діє обережно: Він не хоче вражати, не шукає популярності чи успіху, а прагне лише робити людям добро. Цим прикладом Він учить нас, що добро потрібно чинити без галасу, без вихвалянь, без фанфар. Добру пасує тиша.

Коли ж вони стали осторонь, Ісус вклав пальці у вуха глухонімого і торкнув йому язика Своєю слиною. Цей жест стосується Втілення. Син Божий – це людина, вміщена в людську ж реальність: Він став людиною, щоб зрозуміти тягар стану іншої людини, і тому промовляє жестом, пов’язаним зі Своєю людяністю. А щоб вказати, що чудо стається через Його союз із Отцем, Ісус підвів очі до неба. Потім Він зітхнув і промовив вирішальне слово: «Еффата», тобто «Відкрийся». І глухонімий одразу зцілився: його вуха відкрилися й розв’язався язик. Завдяки зціленню він «відкрив себе» для інших і для світу.

Ця євангельська розповідь наголошує на необхідності подвійного зцілення. Перш за все, ідеться про зцілення від хвороби й фізичних страждань, відновлення тілесного здоров’я, навіть якщо, попри всі зусилля науки й медицини, цього не можна вповні досягти в земному вимірі. Проте є ще й друге зцілення, можливо, складніше – це зцілення від страху. Зцілення від страху, який змушує нас відкидати на узбіччя хворих, не помічати страждань, нехтувати неповносправними. Відкидати можна по-різному – фальшиво співчуваючи, нехтуючи проблемою; хтось може залишатися глухим і німим, коли стикається з болями людей, позначених хворобами, муками та стражданнями. Хворі та стражденні часто стають проблемою, хоча насправді мали б бути нагодою виявити піклування й солідарність суспільства з найслабшими.

Ісус відкрив нам таємницю чуда, яке ми теж можемо повторити, ставши головними героями «Еффата» – цього «Відкрийся», яким Він відновив мову і слух глухонімого. Ідеться про те, щоби стати чутливими до потреб наших стражденних і бідних братів, позбутись егоїзму та байдужості серця. Саме до серця, цього сокровенного ядра людини, приходить Ісус, аби «відкрити» і звільнити його, щоб ми могли повноцінно жити з Богом та іншими. Він став людиною, щоб людина, всередині глибоко глуха й німа, змогла почути голос Бога, голос Любові, який промовляє до її серця, і так навчитися говорити мовою любові, перетворюючи її на шляхетні й самовіддані вчинки.

Нехай же Марія, Яка цілковито відкрилася для любові до Господа, щодня тримає нас у вірі, у чуді «Еффата», задля життя в сопричасті з Богом і з нашими братами й сестрами.

[Після молитви]

Дорогі брати і сестри!

Учора в Лорето, у Папському санктуарії Святого Дому, на святкуванні Народження Пресвятої Діви Марії було започатковано ініціативу духовності для родин: Дім Марії, Дім кожної родини. Довіримо ж Пресвятій Богородиці це починання й долучімося до нього, кожен по-своєму.

Сьогодні у Страсбургу відбулася беатифікація Альфонси-Марі Еппінгер, засновниці Згромадження Сестер Святого Спасителя. Дякуймо Богові за цю сміливу та мудру жінку, яка, страждаючи, у тиші й молитві стала свідком Божої любові до тих, хто хворий тілом і духом. Подаруймо оплески новій блаженній!

Я з любов’ю вітаю всіх вас, римляни та паломники з різних країн світу: сім’ї, парафіяльні групи, спільноти. Вітаю вірян із дієцезії Комо, молодих учасників зустрічі «Справа Церкви» та миропомазаних із Превалле.

Зичу всім вам доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного – і до побачення!

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
9 вересня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va