1383 року литовський князь Вітовт подарував землю з прилеглими лісами, де нині розташований Шаргород, Василеві Карачевському, щоб той «вирубав ліс і на сирому корені заснував Княжу Луку». З 1497 року Княжу Луку стали називати Карачевою Пустинею – за іменем першого власника. 1585 року власник цих земель князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом із навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських войовничого Флоріана Шарого.
Тринавний храм, зведений у Шаргороді, 1595 року був освячений на честь святого Флоріана – покровителя роду Замойських. Святиня зазнала серйозних ушкоджень під час Хмельниччини 1648 року, була відбудована 1717 року з незначними архітектурними переробками, а потім ще раз – 1899 року.Храм закривався лише на нетривалий час – у 1930-х роках, на апогеї гонінь більшовиків проти релігії. 1937 року розстріляли 300 парафіян і священика Максиміліана Туровського. Про цю подію сьогодні нагадує меморіальна дошка, встановлена у приміщенні храму. Святиня знову запрацювала 1942 року.
1995 року тут завершили зовнішній ремонт, а в 2000-х роках на пагорбах неподалік спорудили трикілометрову Хресну Дорогу з 14 каплицями. 26 травня 2016 року єпископ Леон Дубравський проголосив храм і Хресну Дорогу в Шаргороді санктуарієм Страстей Господніх.
2007 року Шаргородський історико-культурний центр духовності та злагоди (храм святого Флоріана XVI cтоліття, Свято-Миколаївський чоловічий монастир XVIII–XIX століття, синагога XVI століття) був визначений серед переможців обласного конкурсу «Сім чудес Вінниччини».
Будівлю зведено з мурованого пісковику та каменю в стилі бароко. На подвір’ї є фонтан зі скульптурами в народному стилі. Храм оточує огорожа з надбрамною аркою з витонченої роботи скульптурою святого Флоріана в ніші.
Зараз храм діє. При ньому є невеликий жіночий монастир. Парафію обслуговують францисканці, тут працюють черниці зі Згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.
Джерело – vlasno.info