Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » Манускрипти на Адвент. Бенедикціонал святого Етельвольда
17:30 Субота 0 98
9-12-2017, 17:30

Манускрипти на Адвент. Бенедикціонал святого Етельвольда

Єпископи мають особливе служіння, тож і книжки, якими вони послуговуються, бувають неординарні. Наприклад, бенедикціонали – збірники єпископських звернень до пастви, де, як підказує назва, чільне місце посідають благословення. Один із найвідоміших бенедикціоналів, який належав вінчестерському єпископові Етельвольдові, зберігся до наших часів із Х століття.
Бенедикціонал святого Етельвольда, ймовірно, був написаний близько 970 року. На самісінькому початку манускрипту міститься розповідь про його створення: «Єпископ, великий Етельвольд, якого Бог поставив опікуном Вінчестера, наказав одному монахові написати цю книжку... Він також звелів зробити в цій книжці багато берегів, щедро оздоблених і заповнених різноманітними фігурами, прикрашеними чудовими барвами й золотом... Нехай же ті, хто дивляться на цю книжку, моляться, щоб, коли мине час моєї плоті, я, Ґодман-скриптор, перебував на небесах».


Ґодман і справді упорався з завданням, яке поставив йому єпископ Етельвольд: розкішно оздоблений бенедикціонал нині вважають одним із шедеврів англосаксонського мистецтва. Він містить 28 повносторінкових мініатюр, 20 обрамлених сторінок і два ініціали з мініатюрами.


Позаяк ілюстрації мають також практичну функцію – повносторінковими мініатюрами розпочинаються звернення з окремих приводів – то можна припустити, що спершу манускрипт містив іще принаймні 15 мініатюр і додаткові обрамлені сторінки, нині втрачені.


Бенедикціонал містить благословення на кожен день літургійного року та на спомини святих. Тут згадано трьох локальних святих: святого Ведаста, святу Етельдреду та святого Світуна. Щодо Етельдреди є цікава деталь: «Амінь» після благословення на її свято написано не червоним чорнилом, як у решті випадків, а золотим. Нині можна тільки гадати, чи було це зроблено навмисно і що означало, якщо так.

На відміну від манускриптів, про які ми писали раніше, цей бенедикціонал мандрував небагато. Вважають, що принаймні до смерті Етельвольда він зберігався у Вінчестерському абатстві, а згодом міг опинитися в сусідньому абатстві Гайд. У XVІІ столітті рукопис належав Генрі Комптонові, спершу керівникові лікарні Святого Хреста у Вінчестері, а потім єпископові Оксфорда й Лондона. У ХХ столітті манускрипт придбала Британська бібліотека, де він зберігається й досі.

Джерело ілюстрацій – Британська бібліотека.

Варвара Холодна

Попередні адвентові історії:
Золотий кодекс на пурпурових сторінках
«Неапольський Діоскорид» – книжка про всі лікарські рослини
«Про вшанування Святого Хреста» – фігурні вірші ІХ століття
Золоте на чорному: бельгійський часослов XV століття
Аміатинський кодекс: найдавніша повна Вульгата

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Культура 19:14 Четвер 0 362 Манускрипти на Адвент. Кодекс Ротундус – чудовий і чудернацький Нині книжки, особливо дитячі та всілякі арт-буки, бувають будь-яких форматів і розмірів. Це відповідно впливає на вартість поліграфії, тому нестандартним виглядом видавці не зловживають. Історично сформувалося 4 види розмірів книжкового аркуша: in plano, in folio, in quarto й in octavo, і традиційно вони завжди чотирикутні. Відколи виник кодекс як такий, його форма не змінювалася століттями аж до епохи бароко, коли набули поширення пісенники у формі серця. Трикутну форму мав окультний рукописний гримуар відомого авантюриста XVIII ст. графа Сен-Жермена. А ось форма кола для книговидання досі диковинка й нечувана розкіш.