(зел) Середа ХХХІІ звичайного тижня
Проказа є страшною хворобою. Вона ізолює людей одних від одних, і, за Мойсеєвим законом, робить людину нечистою. Однак гіршою від прокази є хвороба духа, проявом якої є невдячність. Вона впроваджує людину в пекельну самотність, що триває без кінця. Господи, торкнися мого серця і зціли його, аби я Тобі за все дякував!
АНТИФОН НА ВХІДПроказа є страшною хворобою. Вона ізолює людей одних від одних, і, за Мойсеєвим законом, робить людину нечистою. Однак гіршою від прокази є хвороба духа, проявом якої є невдячність. Вона впроваджує людину в пекельну самотність, що триває без кінця. Господи, торкнися мого серця і зціли його, аби я Тобі за все дякував!
Господи, нехай прийде перед Твоє обличчя моя молитва! * Приклони Твоє вухо до мого благання! (Пс 88 (87), 3)
КОЛЕКТА
Всемогутній і милосердний Боже, визволи милостиво нас від усіх ворожих сил, † щоб ми, вільні від небезпек душі та тіла, * могли у свободі духа йти за Тобою. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Тит 3, 1-7
Читання з Послання святого апостола Павла до Тита.
Любий! Нагадуй їм, щоб корилися начальникам і владі, аби слухалися і були готові на всяке добре діло, щоб нікого не зневажали, не були сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність до всіх людей. Адже колись і ми були нерозумними, непокірними, які заблудили і стали рабами різних пожадань і насолод, живучи в злобі й заздрощах, були ненависні та ненавиділи одне одного. Коли ж з’явилася благодать і любов до людей нашого Спасителя, Бога, Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми вчинили, але зі своєї милості через купіль відродження та оновлення Святим Духом, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа – нашого Спасителя, – щоб, оправдавшись Його благодаттю, ми стали спадкоємцями згідно з надією вічного життя. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 23, 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6
Господь – мій Пастир, всього маю вдосталь.
Господь – мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє.
Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
зла не злякаюсь, бо Ти зі мною.
Твій жезл і Твій посох – *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
навпроти тих, які мене утискають.
Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож в усі дні життя мого †
доброта і милосердя супроводжувати мене будуть, *
і я на довгі дні поселюся в домі Господнім.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. 1 Сол 5, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
За все приносьте подяку,
бо це Божа воля щодо вас у Христі Ісусі.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 17, 11-19
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу сталося, як ішов Ісус до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галілею. І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека. Вони піднесли голос, гукаючи: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!» Побачивши їх, Він сказав: «Підіть і покажіться священикам». І сталося так, що коли вони йшли, – очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарянин. У відповідь Ісус сказав: «Хіба не десять очистилося? А де ж де-в’ять? Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець?» І сказав Він йому: «Підведися і йди; твоя віра тебе спасла». Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос, незважаючи на людську невдячність, не переставав чинити добро; вірмо, що Він вислухає наші смиренні молитви:
1. Молімося за Святішого Отця, наступника святого апостола Петра, щоб Господь підтримував його своєю потужною десницею і допомагав керувати Христовою Церквою.
2. Молімося за керівників держав і народів, щоб вони повсякчас керувалися голосом сумління та дбали про благо своїх країн.
3. Молімося за тих, хто зрікся Бога або приховує свою віру, щоб вони відважно визнали Христа.
4. Молімося за хворих і стражденних, щоб вони відчували опіку з боку своїх ближніх, а Господь дарував їм розраду і свою допомогу.
5. Молімося за наших померлих родичів та близьких, щоб Господь дав їм вічне спочивання.
6. Молімося за нас, щоб ми проголошували нашу віру праведним життям, любов’ю до ближнього та щирою побожністю.
Господи Ісусе Христе, Ти допомагав хворим, витирав сльози тим, які плакали, вислухай наші молитви та влий у наші серця щирість і вдячність, щоб, чинячи добро людям на землі, ми осягнули Твою нагороду в небі. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, поглянь милостиво на принесені дари † і вчини, щоб ми, звершуючи тайну страстей Твого Сина, * осягнули її спасенний плід. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Господь царює наді мною і нічого мені не бракуватиме. * На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; * веде мене на тихі води. (Пор. Пс 23 (22), 1-2)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Поживлені святим даром, складаємо Тобі подяку, Господи, † і благаємо Твою милість, щоб вилиттям Твого Духа благодать щирості перебувала в тих, * кого наповнила небесна сила. Через Христа, Господа нашого.
Ми настільки переймаємось повсякденним життям, що часто не маємо часу думати про спасіння нашої душі. Ми хотіли б добре приготуватися навіть до кінця світу, і ставимось до цього по-людськи. Нам здається, що ми повинні подбати про речі матеріальні. Нам не спадає на думку, що в день приходу Христа не буде мати значення, чим володієш. Залишається тільки довіритися Його безмежній любові.
Або (біл) довільний спомин св. МАРГАРИТИ ШОТЛАНДСЬКОЇ
Св. Маргарита народилася близько 1046 року в Угорщині, де її батько перебував у вигнанні. У 10 років вона повернулася до Англії на двір свого дідуся св. Едуарда. В 1070 році вийшла заміж за короля Шотландії Малькольма ІІІ. Св. Маргарита зразково виховала восьмеро дітей. Була суворою до себе, але милосердною до вбогих; запрошувала їх до свого столу і обслуговувала їх. Її називали “матір’ю сиріт і скарбницею бідних”. Померла 16 листопада 1093 року в Единбурзі. Є покровителькою Шотландії.
Спільні Меси: про святих, які вершили діла милосердя (стор. 121)
Або (біл) довільний спомин св. ГЕРТРУДИ, діви
Св. Гертруда народилася у 1256 році. У п’ятирічному віці її віддали на виховання до монастиря цистеріанок у Гелфті. Там вона провела все своє життя, спочатку як учениця, а з часом як монахиня. Дійшла до високого ступеню єдності з Богом. Її внутрішнє життя концентрувалося на таємниці Божої любові. Особливо вшановувала Серце Ісуса. Свої молитви і об’явлення описала в книжках. Померла 13 або 17 листопада 1302 року.
Спільні Меси: про одну діву (стор. 118)
Ісус дивився, як народ кидає гроші у скарбницю. – Зверніть увагу, Ісус не спостерігав скільки хто кидав, лише «як» хто кидав, як це робив, з яким серцем? Що це означає по відношенню до мого духовного життя? Це означає, що Ісуса не цікавить, скільки кілограмів молитви я вкину сьогодні в Його Серце – скарбничку, але як я це зроблю, з яким серцем. Вбога вдова вкинула увесь свій прожиток. Дослівно на грецькій мові написано: все своє життя!!! Відважся зробити найбільшу інвестицію свого життя, «кинь» його в скарбонку Божого серця.