Дорогі брати і сестри, доброго дня!
Євангеліє цієї неділі (див. Мк 10, 2-16) пропонує нам слово Ісуса про шлюб. Історія починається з провокації фарисеїв, які питають Ісуса, чи можна чоловікові відпустити дружину, як це передбачено Законом Мойсея (пор. вв. 2-4). Ісус із мудрістю й авторитетом, які походять від Отця, розбирає цей складний казус, кажучи: «То з-за серця вашого запеклого написав він (тобто давній законодавець) вам отой припис» (в. 5). Це поступка, яка дозволяє усунути зумовлені нашим егоїзмом недоліки, що аж ніяк не відповідають первісному задуму Творця.І тоді Ісус бере книгу Буття: «На початку створення Бог створив їх чоловіком і жінкою. Ось чому чоловік покине свого батька-матір і пристане до жінки своєї, й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише – одне тіло» (вв. 6-7). Він робить висновок: «Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає» (в. 9). В оригінальному задумі Творця немає чоловіка, який одружується з жінкою, а потім, якщо щось йде не так, її відкидає. Ні. Замість цього чоловік і жінка покликані визнати одне одного, аби довершити одне одного й допомагати одне одному в шлюбі.
Це вчення Ісуса дуже чітке – воно захищає гідність подружжя як союзу любові, який передбачає вірність. Єдність пар у шлюбі стає можлива завдяки любові взаємного дарування, підтримуваній благодаттю Христовою. Якщо ж у подружжя переважають індивідуальні інтереси та прагнення, то цей союз не може бути тривким.
Також цей епізод Євангелія з великим реалізмом нагадує нам, що чоловік і жінка, покликані жити досвідом взаємин і любові, можуть завдавати одне одному кривд, із яких народжуються кризи. Ісус говорить про це не для того, аби вказати на можливий занепад стосунків; Він згадує про це, щоби підтвердити план Бога, у якому надзвичайно важливу роль відіграють сила і краса людських взаємин. З одного боку, Церква не втомлюється утверджувати красу сім’ї, схоплену в Писанні та Традиції, а з іншого, прагне зробити відчутною свою конкретну материнську близькість до тих, хто живе досвідом розбитих стосунків або хворобливо й тяжко переживає їх наслідки.
Те, як Бог чинить зі Своїм невірним людом, тобто з нами, учить, що зранену любов Господь може зцілити через милосердя та прощення. Тому в таких ситуаціях Церква ніколи не засуджуватиме когось негайно. Навпаки, зустрівшись із багатьма болючими шлюбними невдачами, вона відчуває покликання жити любов’ю й милосердям, аби повернути до Бога скривджені, зранені серця.
Просімо ж Діву Марію допомогти подружжям жити й завжди відновлювати свій союз до стану первісного Божого дару.
[Після молитви]
Дорогі брати й сестри!
Сьогодні ми згадуємо Пресвяту Діву Розарію – і я особливо вітаю вірян, що зійшлися до Помпейського санктуарію для традиційного чування, яке очолює кардинал Маріо Дзенарі, Апостольський Нунцій у Сирії. Знову прошу всіх щодня у жовтні молитися Розарій, закінчуючи його антифоном «Під Твій захист» і молитвою до святого архангела Михаїла, щоб опиратися атакам диявола, який хоче розділити Церкву.
У суботу в Римі відбудеться перший День катакомб. Для громадського доступу буде відкрито чимало місць – як для освітніх цілей, так і для культурних заходів. Дякую Папській комісії у справах священної археології за цю ініціативу й зичу їй усього найкращого.
Вітаю з любов’ю всіх вас, римлян і прочан, насамперед сім’ї й парафіяльні групи з Італії й усього світу. Я вітаю греко-католицьких паломників зі Словаччини, вірян із Познані й Форталези (Бразилія); бабусь і дідусів із Мальти та студентів із Нейлі (Франція); а також сестер святого Павла з Шартрези в Австралії.
Я вітаю паломництво Місіонерів Святих Сердець Ісуса і Марії, хор «Calliope» з Ґуссаґо (Брешія), юнаків зі «Студентської молоді» Лаціо й вірних з Абб’ятеґрассо.
Зичу всім доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного обіду – і до побачення!
Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
7 жовтня 2018
Переклад КМЦ за vatican.va
1 комментарій