Блаженна Альфонса-Марі Еппінґер: містичка й опікунка стражденних

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Містичні видіння

Елізабет Еппінґер народилася 9 вересня 1814 року в місцевості Нідербронн-ле-Бен на сході Франції, у сім’ї землеробів. Уже з дитинства пізнала, що означає постійно хворіти. Слабка тілом дівчинка зростала в побожності до Пресвятих Дарів, а після першого Причастя, всупереч тогочасним звичаям, попросила про можливість приймати його якнайчастіше.

1846 року, під час загострення недуги, вона помітила містичну присутність Ісуса, Який являвся їй, промовляв до неї та втішав. Елізабет також отримала дар передбачення майбутніх подій. Слава про неї поширилася за межі Франції й досягла Рима. Із різних країн приїздили люди, прагнучи побачити жінку, яку називали «нідерброннською містичкою».

У липні 1848 року до Нідербронна прибув єпископ Страсбурзький Андре Ресс, щоб особисто перевірити містичні явища. Він влаштував Елізабет різні іспити, про необхідність яких говорила Апостольська Столиця, і впевнився, що перед ним – душа, сильна винятковими чеснотами.

Нова місія

У вересні того самого року Елізабет отримала від Господа доручення створити інституцію, що буде допомагати бідним. Її хвороба раптово відступила, щоб жінка змогла присвятити всі сили цьому завданню. Так розпочалася історія Згромадження Сестер Пресвятого Спасителя, яке єпископ Ресс затвердив 28 серпня 1849 року.

Нову чернечу родину віддали під опіку святого Альфонса Марії де Ліґуорі, на честь якого Елізабет узяла ім’я Альфонса-Марі. На початку 1850 року вона склала чернечі обіти в Нідербронні, де постав перший осередок згромадження, яке називали також «Сестри Божественного Відкупителя».

Мати Альфонса-Марі, яку єпископ призначив генеральною настоятелькою, керувала згромадженням 18 років. Спільноти швидко розросталися й поширилися не лише у Франції, а й у Німеччині, Австрії й Угорщині, пристосовуючи благодійне служіння до місцевих потреб, особливо під час тогочасних воєн та епідемій холери й тифу.

Серце засновниці перестало битися в Нідербронні 31 липня 1867 року, на 53-му році життя. Її послідовниці сьогодні несуть полегшення стражденним і злиденним не лише в Європі, а й в Анголі, Камеруні, Аргентині, Болівії та Індії.