«Надихаючи зміни: навчати, інформувати і підвищувати обізнаність про міграцію» – така була тема щорічної зустрічі відповідальних за душпастирство мігрантів представників європейських єпископатів. Вона відбувалась у столиці Швеції Стокгольмі від 13 до 15 липня 2018 року на запрошення місцевого єпископа кардинала Андерса Арбореліуса, очільника Комісії у справах мігрантів Ради Єпископських конференцій Європи.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Мігранти – місіонери в секуляризованому світі
Зустріч відкрив отець Хосе Марія Ля-Порте, декан факультету інституційної суспільної комунікації Папського університету Святого Хреста (Рим), який зазначив, що «феномен міграції в Європі був і є життєдайним для віри, бо багато християн зі Східної Європи, Близького Сходу чи Африки, зберегли свою віру в країнах, куди прибули, часто позначених глибокою секуляризацією». З іншого боку, за його словами, неправильне керування або маніпулювання явищем міграції через засоби масової інформації часто викликають непорозуміння й навіть вороже ставлення до мігрантів у суспільствах, які їх приймають.
Завдання Церкви – сприяти поширенню правдивої інформації
Учасники висловили занепокоєння тим, що, особливо в період економічної кризи, громадська думка дедалі більше піддається впливові переконання, що національні уряди мають піклуватися про власних громадян, а не про мігрантів. На думку представників європейських єпископатів, Церква повинна брати на себе завдання поширювати інформацію про різні аспекти переміщення людей: як про трагедії, так і про позитивний бік. У цьому контексті вони вказали на нагальну потребу долучення до душпастирської опіки про мігрантів комунікативного виміру, який передбачає вишкіл відповідних фахівців та інвестиції в ефективніше використання соціальних медіа.
Найперше завдання – дбати про гідність людини
Правильне висвітлення тем, що стосуються міграції, це невідкладне завдання, яке потребує оновленого залучення Церкви. На думку учасників зустрічі, це означає не тільки сприяти державному втручанню чи впровадженню нових засобів масової інформації, а насамперед повертатися до підставового принципу людської гідності, на якому ґрунтується вся діяльність Церкви. «У цьому контексті, – читаємо в комюніке,– свідчення Церкви буде набагато сильніше, якщо різні сфери душпастирської діяльності, що дбають про людину, свідчитимуть про те саме бажанням захищати людей. Не можна говорити про гідність життя мігрантів і виступати проти захисту життя чи сім’ї. З іншого боку, ніхто не може виступати на захист життя від зачаття до його природного завершення, а водночас нехтувати життям і гідністю мігрантів».
Працівникам засобів суспільної комунікації варто дотримуватися кількох принципів, висвітлюючи теми, пов’язані з міграцією: розповідати про внесок Церкви у допомогу мігрантам; звернули увагу на необхідність вживання адекватних термінів, коли йде мова про переміщення людей; закликали описувати окремі події, не вириваючи їх з контексту; і намагатися йти всупереч помилковим уявленням про міграційне явище.
Молитва за мігрантів
У підсумковому комюніке зазначено, що під щоденних Євхаристійних богослужінь учасники зустрічі молилися «не тільки за багатьох мігрантів, які прибувають до Європи, а й за переслідуваних християн на Близькому Сході та в Африці, а також за багатьох українців, внутрішньо переміщених і тих, яких трагедія війни змусила покинути свою державу... Церква вдячна цим людям за свідчення того, як потрібно жити Христовим Євангелієм та звіщати Його в країнах, які їх приймають».