Фоколяри завітали до львівського кафедрального собору

Про це повідомляє Львівська архідієцезія.

Що таке маріямполіс? Дослівно «місто Марії» – найбільш характерна зустріч фоколярів: дорослі, діти, люди різного походження, професій та посад збираються, щоб пережити своєрідну лабораторію братерства у світлі Євангелія. Фундамент цього оригінального досвіду, який повторюється в багатьох країнах світу, – це «золоте правило», яке пропонує нам робити іншому те, чого бажаєш собі. Перший маріямполіс відбувся у Доломітах – горах поблизу Тренто. Одна з пісень, яку співають під час цих зустрічей, говорить: «Яке значення мають посади, якщо ми ось тут брати».

Львівський Митрополит очолив Євхаристію разом зі священиками й мирянами зі спільноти «Фоколяре». Під час проповіді Митрополит згадав, як кілька разів зустрічався з К’ярою Любік, коли служив у Ватикані, та процитував фрагмент із її листа. К’яра Любік писала: «Слова Євангелія унікальні, захопливі, виразні, вони можуть бути втілені в життя, вони універсальні, як світло для кожної людини. Коли ми живемо Словом Бога, то стосунки з Богом змінюються, як і стосунки з ближніми, з ворогами. Вони дають правильне місце всім цінностям, вони ставлять Бога на перше місце в людському серці. Обітниці Євангелія незвичайні: хто має, тому ще буде дано у сто разів більше в цьому житті й у вічному житті (пор Мт 19, 29). Італійський алфавіт складається лише з двадцяти одної літери, але той, хто їх не знає, залишиться неписьменний на все життя. Євангеліє – невелика книга, але той, хто не живе нею, той, так би мовити, слаборозвинений християнин. Він показує образ Церкви, яка не є свідченням Христа. Сьогодні християни мають жити радикально євангелізацією. Це слово – один зі способів присутності Бога. Єдність зі Словом означає приймати й реалізувати Його, вона робить людину вільною, очищає, переображує, приносить щастя, радість, дає мудрість, виявляє покликання. Але вона також може спричинити ненависть цього світу. Слово народжує Христа в наших душах і в душах інших».

Архієпископ зазначив: «Папа Франциск говорить нам, що сьогодні потрібні християни дії та правди, життя яких "ґрунтується на скелі Ісуса", а не "християни слів". Це означає, що ми маємо будувати дім, тобто наше життя, на скелі, якою є Христос. К’яра Любік засновує цю будівлю на спільноті. Вона пише, цитуючи євангельські рядки "Де двоє або троє збираються в Моє ім’я, там Я серед них", що Ісус стане по-справжньому присутній серед нас, якщо ми об’єднаємося в Його ім’я, тобто в Ньому, у Його волі, у взаємній любові. Це дає сенс і життя надприродному братерству. І його присутність приносить нам радість, нову й повну радість, ту радість, яку Він обіцяв».

Католицький рух мирян «Діло Марії», відомий як «Фоколяре», започаткувала К’яра Любік. Вона народилась 1920 року в Тренто, на півночі Італії, а спільноту заснувала ще 23-літньою вчителькою в рідному місті під час Другої світової війни.

Рух «Фоколяре», назва якого походить від італійського слова «focolare», тобто «домашнє вогнище», поширений у 182 країнах світу, зокрема і в Україні. Він має понад 140 тисяч постійних членів, які живуть невеликими спільнотами, та понад 2 мільйони активних прихильників із найрізноманітніших середовищ, не тільки католицьких: до них належать православні, протестанти, англікани, представники нехристиянських релігій, а також і ті, хто не сповідує жодної релігії.

Першим міжнародним осередком руху стало містечко Лопп’яно, віддалене на 20 кілометрів від Флоренції, простягнуте на 260 гектарах гористої місцевості. Називають його словом «цитадель», маючи на увазі не старовинну фортифікаційну споруду, а духовний бастіон. Понад 50 років тому воно виникло з ініціативи К’яри Любік. Сучасне Лопп’яно – це санктуарій Пресвятої Богородиці Марії, університет «Софія», міжнародні школи, невеличкі підприємства, які діють згідно з проектом «Економіки сопричастя», призначаючи частину прибутків незаможним. До цього проекту приєдналися понад 200 італійських підприємств, а в усьому світі – приблизно 800. Сьогодні на всіх континентах є понад 25 таких містечок-цитаделей, які живуть у дусі справжнього братерства, користуючись спільною власністю.

К’яра Любік померла 14 березня 2008 року в Рокка-ді-Папа поблизу Рима, а її наступницею стала Марія Воче, одна з найближчих послідовниць.

Олександр Кусий