Щоб чинити поступ на дорозі «справжнього й цілісного добробуту людини», економічно-фінансова сфера мусить мати чітку етичну основу та брати до уваги необхідне поєднання між технічними знаннями й загальнолюдською мудрістю. Це одна з базових ідей нового документу «Oeconomicae et pecuniariae quaestiones (Економічні та фінансові питання). Деякі зауваги для етичної оцінки аспектів поточної економічно-фінансової системи», який представили у Ватикані 17 травня 2018 року.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.Документ, як уже розповідав КМЦ, став плодом спільної праці двох установ Римської Курії – Конгрегації Віровчення, покликаної підтримувати й захищати все, що стосується доктрини та моралі, і Дикастерії сприяння цілісному розвиткові людини. Їхні провідники, архієпископ Луїс Франсіско Ладарія Феррер і кардинал Петер Турксон, представили акредитованим журналістам документ після того, як його затвердив Папа Франциск.
Прагнення цілісного блага як ключ до розвитку
Покликаючись на енцикліку Папи Франциска «Laudato si'», документ підкреслює, що «праця на користь спільного блага – це висока форма любові», яка стосується не лише взаємин між індивідами, а й «макростосунків, суспільних, економічних і політичних відносин». Ключем до справжнього розвитку названо «прагнення цілісного блага, невіддільне від любові до істини».
Щоб сприяти такому розвиткові, необхідне «етичне розпізнавання». Тому Церква серед своїх першочергових завдань вбачає також «із покірною переконаністю нагадати всім деякі чіткі моральні принципи».
Світ досі керується застарілими критеріями
Досліджуючи історію світової економіки, автори документу вказують, що нещодавня фінансова криза «могла стати нагодою, щоб розвинути нову економіку, уважнішу до етичних принципів, і по-новому регламентувати фінансову діяльність, нейтралізуючи її грабіжницькі та спекулятивні аспекти й належно оцінюючи служіння реальній економіці». Та попри «позитивні зусилля на різних рівнях», забракло належної реакції, яка призвела б «до переосмислення тих застарілих критеріїв, які й надалі керують світом».
Економіка та культура відкинення
У документі зазначено, що особливу тривогу викликає поширення в економічній сфері того, що Папа Франциск називає «культурою відкинення». «На карті стоїть автентичний добробут більшості людей нашої планети, яким загрожує відкинення й маргіналізація щодо світового поступу й добробуту, коли меншість визискує та резервує лише для себе величезні ресурси та багатства, залишаючись байдужою до стану більшості».
Необхідність переосмислення економічних моделей
У світі, позначеному формами глибокої нерівності, необхідно переосмислити економічні моделі. Настав час наново повернутися до того, що «по-справжньому людяне», «розширити горизонти умів і сердець», аби чесно визнати все те, що «походить із вимог істини й добра». Адже стає зрозуміло, що егоїзм «примушує всіх платити занадто високу ціну». Економіку потрібно розглядати як засіб не панування, а служіння: «гроші мають служити, а не керувати».
Нові форми економічної дальності
У документі зазначено, що компетентні структури й керівники покликані «опрацювати нові форми економіки й фінансів», які «будуть спрямовані на розвиток спільного блага» й «шануватимуть гідність людини». Зокрема, необхідно замислитися про ті «аспекти фінансового посередництва, функціонування яких, відірване від відповідних антропологічних і моральних основ, не лише породило очевидні зловживання та прояви несправедливості, а й виявило здатність створювати систематичні кризи світового рівня».
Для переосмислення сьогоднішніх економічно-фінансових систем, як пишуть автори, кожен «може зробити дуже багато, особливо тоді, коли не залишатиметься на самоті». Тож розмаїті асоціації, які походять із громадянського суспільства, «становлять у цьому сенсі запас суспільного сумління та відповідальності».
Сьогодні ми більше, ніж будь-коли, «покликані чувати, немов сторожа доброго життя, і сприяти оновленню суспільної поведінки, позначаючи свої вчинки пошуками спільного добра та базуючи їх на стійких принципах солідарності й субсидіарності».
За темою:
Папа: Прагну, щоб буддисти й католики інтенсифікували стосунки
Папа стурбований ситуацією в Святій Землі
Папа: Діти мають право на християнське виховання