Папа до Неокатехуменальної дороги: Місія – це пріоритет Церкви

Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Святкове зібрання чекало на Папу, співаючи пісні та слухаючи катехизу ініціатора Дороги Франсіско Хосе Ґомеса Арґуельйо, відомого як Кіко Арґуельйо. Коли Понтифік прибув, Кіко Арґуельйо представив присутніх, почергово називаючи країни й ієрархів, які супроводжували делегації. Між ними були також 800 учасників Дороги з України, які приїхали разом зі Владиками Міланом Шашіком і Нілом Лущаком, єпархом і єпископом-помічником Мукачівської греко-католицької єпархії, Леоном Дубравським і Радославом Змітровічем, ординарієм і єпископом-помічником Кам’янець-Подільської дієцезії, і Яном Собіло, єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії.

Папа промовив до присутніх після Літургії Слова, подякувавши за те, що вони «прийняли Господній поклик жити Євангелієм і євангелізувати». Він звернув увагу на те, що п’ятдесят – це «важливе число» у Святому Письмі: п’ятдесятого дня після Воскресіння на апостолів зійшов Святий Дух, а у Старому Завіті Бог поблагословив 50-й рік як святий, рік звільнення пригноблених. «І тепер, після 50 років Дороги, чудово, коли кожен з вас скаже: "Дякую, Господи, за те, що ти мене справді визволив; бо в Твоїй Церкві я віднайшов свою родину; бо в Твоєму хрещенні старі речі проминули і втішаюся новим життям; бо через Дорогу Ти показав мені шлях, щоб відкрити ніжну любов Небесного Отця"».

Його Святість подякував учасникам Неокатехуменальної дороги за їхнє місійне спрямування, поділившись кількома думками про місію та євангелізацію, які «сьогодні є пріоритетом Церкви». Бо місія означає «давати голос вірній Божій любові», даруючи іншим те, «що ми отримали». Вона є сповненням заклику, що прозвучав у читанні з Євангелія: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт 28, 19). 

Папа зупинився на кожному з цих слів Христового заклику. «Ідіть» – це вказівка на те, що місія насамперед вимагає вирушити в дорогу. Є сильна спокуса «залишатися на місці та не ризикувати». Але Ісус закликає християн бути тими, хто виходить назовні, «паломниками у світі», які шукають братів, що ще не пізнали радості Божої любові. А «щоб іти, потрібно бути легкими. Щоб звіщати, потрібно зрікатися. Лише та Церква, яка зрікається світу, добре звіщає Господа. Лише визволена з кайданів могутності та грошей Церква, вільна від тріумфальності та клерикалізму, вірогідно свідчить про те, що Христос визволяє людину. І той, хто задля Його любові навчиться відмовлятися від минущих речей, приймає отой великий скарб, яким є свобода». Папа звернув увагу й на те, що Господь каже у множині: «Ідіть». Справжній місіонер це той, хто здатний іти разом з іншими, а цього мистецтва «треба щодня навчатися».

Воскреслий Ісус каже не «здобудьте» чи «завоюйте», а «зробіть учнями». «Місія означає повертатися до учнівства разом із новими Ісусовими учнями. Означає наново відкривати себе Церквою-ученицею. Так, Церква це вчителька, але вона не може бути вчителькою, якщо спочатку не буде ученицею, як не може бути матір’ю, якщо спершу не є донькою. Така наша мати: смиренна Церква, донька Небесного Отця й учениця Вчителя, щаслива бути сестрою людства». Саме в цьому полягає сила звіщення: не в переконливих аргументах, а в «житті, яке приваблює»; не у здатності нав’язуватися іншим, а в готовності служити.

Ісус заповідає послідовникам іти та зробити учнями «всі народи». Це вказує на те, що в «Його серці є місце для всіх народів». Бо коли даруємо любов, «вона не зменшується, а помножується». Отож, вирушати на місію потрібно з думкою про те, що це дорога додому, бо «Господь "домашній" серед кожного народу, а Його Дух уже посіяв зерно» ще перед прибуттям місіонера. Тож, звертаючись до місіонерів, Папа закликав: «Любіть культури й традиції народів, не накидайте їм заздалегідь встановлених моделей. Починайте не з теорій і схем, а з конкретних ситуацій: тоді Святий Дух формуватиме звіщення згідно зі Своїм часом і способом. А Церква зростатиме за Його образом: об’єднана в розмаїтті народів, дарів і харизм».

Підсумовуючи, Його Святість наголосив, що харизма Неокатехуменальної дороги – це «великий дар для Церкви нашого часу», і закликав дякувати Богові за ці півстоліття. «Дивлячись на Його батьківську, братню та сповнену любові вірність, ніколи не втрачайте надії», – закликав він, поблагословивши та вручивши місійні хрести настоятелям 34 нових «missio ad gentes» – євангелізаційних осередків. Такі осередки зазвичай складаються з чотирьох багатодітних родин, священика, семінариста та двох незаміжніх жінок. На запрошення місцевого єпископа вони звіщають Євангеліє в секуляризованих середовищах або на теренах, де присутність Церкви ще незначна.

25 спільнот Неокатехументальної дороги з парафій Римської дієцезії отримали від Папи Франциска доручення на місійну діяльність у парафіях периферії Рима, настоятелі яких звернулися з проханням про допомогу, аби достукатися до людей, які віддалилися від віри.

Зустріч завершилася подячною піснею «Тебе, Бога, хвалимо» й Апостольським благословенням.

За темою:
Папа: Не можемо приступити до Христа, висуваючи умови
Папа: Єпископи покликані захищати віру своєї пастви
Папа: Віра передається любов’ю та свідченням