У Причасті Христос виходить назустріч нам, щоб уподібнити нас до Себе. Слово Папи на загальній аудієнції 21 березня 2018 року

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогодні перший день по-справжньому весняний день: чудова весна! Що ж відбувається навесні? Розцвітають рослини, квітнуть дерева. Запитаю вас про дещо. Чи добре цвітуть хворі дерева та рослини? Ні! Дерево чи рослина, якщо їх не поллє дощ чи людина, може добре цвісти? Ні. І дерево, і рослина, позбавлені коріння, – чи можуть вони квітнути? Ні. Чи ж без коріння можна цвісти? Ні! І це – послання: християнське життя має квітнути у милосердних справах, у добрих учинках. І якщо у вас немає коріння, ви не зможете цвісти; але хто цей корінь? Ісус! Якщо ви не з Ісусом, то, кажучи радикально, не квітнете. Якщо ти не рятуєш свого життя молитвою й таїнствами, то чи матимеш християнське цвітіння? Ні! Тому що молитва й таїнства живлять коріння та цвіт нашого життя. Я бажаю вам цієї весни розцвітати, як пасхальна квітка, – цвітом добрих справ, чеснот, учинків заради блага інших. Запам’ятайте чудові слова з вірша моєї батьківщини: «Дерево розквітло, бо виросло з зернини, що в землю впала». Ніколи не втрачайте коріння в Ісусі.

І тепер повернімося до розмови про Месу. Служба Божа, про різні етапи якої ми говоримо, спрямована до сакраментального Причастя, через яке ми об’єднуємося з Ісусом. Сакраментальне Причастя, а не духовне сопричастя, якого кожен може досягти вдома, промовивши: «Ісусе, я прагну поєднатися з Тобою в дусі». Ні, сакраментальне Причастя, з Тілом і Кров’ю Христа. Ми служимо Євхаристію, аби спожити Христа, Який дає нам Себе як у слові, так і в таїнстві вівтаря, – аби відповісти Йому. Сам Господь говорить: «Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» (Йн 6, 56). Жест Ісуса, яким він дав учням Свої Тіло і Кров на Таємній Вечері, триває досі – у служінні священика й диякона, висвячених служителів розподілу між братами Хліба життя і Чаші спасіння.

Під час Меси, розламавши освячений хліб, Тіло Ісуса, священик показує його вірним, запрошуючи їх до участі в євхаристійній трапезі. Ми знаємо, що слова, які звучать від вівтаря: «Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу. Блаженні ті, що на трапезу Агнця покликані», – натхнені фрагментом із Апокаліпсису: «Блаженні ті, що на шлюбну вечерю Агнця покликані» (Одкр 19, 9). Тут ідеться про «шлюб», бо Ісус – наречений Церкви; це запрошення закликає нас до близького зв’язку з Христом, джерелом радості та святості. Це запрошення, яке втішає й водночас спонукає до випробування сумління, освітленого вірою. Так, ми бачимо відстань, яка відділяє нас від святості Христа, проте, з іншого боку, віруємо, що Його кров «пролита на відпущення гріхів». Усі ми були прощені у хрещенні, і всі ми прощені – або будемо прощені – щоразу, коли приступаємо до Таїнства Покаяння. Не забувайте: Ісус завжди прощає. Ісус не втомився прощати. Це ми втомлюємося просити прощення. Роздумуючи про спасенне значення Його Крові, Амвросій каже: «Я, завжди грішний, завжди потребую цілющих ліків» («De Sacramentis», 4, 28: PL 16, 446А). У цій вірі ми звертаємо погляд на Агнця Божого, Який бере на Себе гріхи світу, і закликаємо Його: «Господи, я не достойний, щоб ти прийшов до мене, але скажи лише слово, і одужає душа моя». Ми кажемо це кожної Меси.

Коли ми йдемо в процесії до Причастя, то насправді – хоча ми й ідемо до вівтаря причаститися – це Христос виходить назустріч нам, щоб уподібнити нас до Себе. Це зустріч з Ісусом! Живитися Євхаристією означає перемінитися в те, що ми спожили. Святий Августин допомагає нам зрозуміти це, коли каже про світло, отримане у Христі: «Я є, – казав Ти, – пожива сильних; рости і їстимеш Мене. І ти не уподібниш Мене до себе як поживу тіла твого, але ти уподібнишся до Мене» («Сповідь» VII, 10, 16: PL 32, 742). Щоразу, причащаючись, ми більше уподібнюємося до Ісуса, ми більше стаємо Ісусом. Як хліб і вино стають Тілом і Кров’ю Христа, так і ті, хто отримує їх у вірі, стають живою Євхаристією. Священикові, який, роздаючи Причастя, каже: «Тіло Христове», – ми відповідаємо: «Амінь», – тобто визнаємо благодать і завіт нам стати Тілом Христовим. Адже, отримуючи Євхаристію, ми стаємо тілом Христовим. Це прекрасно, це дуже гарно. Єднаючи нас із Христом, вириваючи з егоїзму, Причастя відкриває й об’єднує всіх, хто єдиний у Ньому. Це чудо Євхаристії. Ми стаємо тим, що приймаємо!

Церква дуже прагне, щоб вірні також отримували Тіло Господа під видом гостій, освячених саме під час цієї Меси; і знак євхаристійної трапези повніший, якщо причащатися під двома видами, – хоча католицька доктрина вчить, що й під одним видом вірні отримують усього Христа (пор. ЗВРМ 281-282). Згідно з церковною практикою, вірні зазвичай приступають до Євхаристії у процесії, як ми вже згадували, благоговійно стоячи або навколішки, як встановлено Конференцією єпископів, й отримують Причастя в уста або, де це дозволено, на руку, якщо віддають цьому перевагу (пор. ЗВРМ 160-161). Після Причастя зберегти в серці отриманий дар допомагає мовчання, тиха молитва. Ця тривала мить мовчання, розмова з Ісусом у серці дуже підтримує нас, як і, наприклад, спів псалма або пісні прослави (пор. ЗВРМ 88), які допомагають нам бути з Господом.

Євхаристійна Літургія завершується молитвою після Причастя. У ній священик від імені всіх звертається до Бога, дякуючи за те, що Він зробив нас Своїми сотрапезниками, та просячи, щоб спожите перемінило наше життя. Євхаристія зміцнює нас, аби ми, як християни, могли принести плоди добрих справ. Показова в цьому сенсі сьогоднішня молитва, у якій просимо Господа, щоб «участь у Його Таїнстві стала для нас ліками спасіння, укріпила нас Його дружбою й визволила від лукавого» (Римський Месал, середа V тижня Великого Посту). Приступаймо до Причастя, отримуючи Ісуса, Який перемінює нас у Себе, робить нас сильнішими – прекрасний і великий Господь!

Франциск, Папа

Ватикан, площа Святого Петра
21 березня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va

За темою:
Жодна молитва не сприяє сопричастю з Ісусом так, як та, якої навчав нас Він Сам. Слово Папи на загальній аудієнції 14 березня 2018 року
Сила Господнього воскресіння приносить плоди в борозні нашої історії. Великоднє послання Папи «Urbi et Orbi»
Ми споживаємо Тіло Христове, щоб стати Його живим Тілом у світі. Слово Папи на загальній аудієнції 7 березня 2018 року