Перша згадка про цю неділю розповідає про учнів Господа Ісуса, які зібралися, аби святкувати П’ятдесятницю. Того дня Дух Святий по-особливому відкрив Себе, і через Його одкровення Ісусові учні перемінилися, змінилися назавжди. Їхня переміна проявилась у знаках і чудесах.
Що це все означає?П’ятдесятниця – це релігійне свято Ізраїлю, яке припадає на п’ятдесятий день після Пасхи. Пасха знаменує звільнення ізраїльтян із єгипетської неволі, де вони мусили служити неправдивим богам. Єдиний істинний Бог переміг цих фальшивих богів, і, звільнені від їхньої тиранії, ізраїльтяни змогли виконати місію, яку доручив їм господь. Ось – Пасха.
П’ятдесятниця відзначає дар Закону Мойсеєві, день Синайського завіту, а що ця урочистість збігалася зі жнивами, то до святкових церемоній належала також подяка Богові за врожай земних плодів. Коли ще стояв Єрусалимський Храм, первосвященик урочисто приносив Господові в дар дві хлібини.
Ці деталі допомагають зрозуміти, навіщо зібралися перші учні, і вказують на те, як вони розуміли свій досвід. Пасха Господа Ісуса сталася за п’ятдесят днів до цих подій: Він пішов на страждання та смерть на хресті й у Своєму Воскресінні переміг гріх, смерть і диявола. Через Свою Пасху Христос явив новий Закон, новий Завіт, який відкривається всьому світові, коли Його учні збираються на богослужіння та приступають до Євхаристійної жертви. Це відбувається під час церковного вшанування, яке ми називаємо Месою.
Цей фрагмент із книги Діянь апостолів, отже, згадує та поєднує Пасху і П’ятдесятницю Старого Завіту з Пасхою і П’ятдесятницею Нового Завіту. Ритуали, які знаменували дарування Закону, ритуали, які досягали кульмінації у принесенні хліба для Господа, обітували вшанування Господа, яке відбувається під час Меси, коли ми отримуємо Закон Христа в одкровенні Євхаристії. Тому П’ятдесятниця – це не просто стародавня подія, а реальність, у якій ми беремо участь і яка стає частиною нас, коли долучаємося до Літургії.
У Месі Святий Дух прагне відкрити нам знаки й чудеса, подаровані для нашої місії, – дари, які наповнюють Церкву творчістю, ентузіазмом і життям. Дивовижні знаки й чудеса, описані у книзі Діянь, позначають дари, призначені нам, дари, які передає Служба Божа.
Ось для чого призначена церковна Літургія: розкрити в нас небесні дари, спроможні змінити нас і цілий світ. Це може статися, коли ми готові співпрацювати з Господом і прийняти Євхаристію, яку Він подає нам, Євхаристію, яка стає собою через дію Святого Духа – це не просто досвід особистого духовного зміцнення, а реальне спілкування з божественною особою Господа Ісуса.
Кожна Меса має бути П’ятдесятницею.
Якщо П’ятдесятницю можна зрозуміти як силу, яку Бог допускає у наш досвід Меси й Таїнства Євхаристії, то хто ж такий Святий Дух, Той Дух, Який відкриває небесні дари та наповнює учнів животворною силою задля місії? Святий Дух – це любов, яка існує між Богом-Отцем і Богом-Сином. Це, мабуть, найправильніший спосіб думати про те, що значить «Святий Дух». Святий Дух – це любов, яка єднає Отця і Сина.
Отже, прийняти Святого Духа означає долучитися до тієї самої любові, яка єднає Отця і Сина. Святий Дух дарує нам ті самі стосунки, які має Христос із Своїм Небесним Отцем. Ось чому ті, хто отримав Святого Духа, часто чинять такі чудесні речі: здобувши любов, яку Христос поділяє з Небесним Отцем, вони стали учасниками цих стосунків і так іще більше уподібнилися до Христа.
Дари Святого Духа – це ті риси, які роблять нас подібними до Христа.
Сила Святого Духа – це сила, яка робить нас подібними до Христа.
Ставати дедалі подібнішими до Христа – от що значить бути святими.
Святість – це не просто така позиція, коли людині подобається щось духовне чи вона цікавиться релігією. Святість – це бути подібним до Христа, ставати схожим на Христа. Ось про що йдеться Церкві: допомогти нам стати святими, а значить, чимдалі більше уподібнюватися до Христа. Церква перемінює світ, проте не через інституційні проекти, політичні справи чи програми побожного вишколу, а закликаючи людей пізнати Христа і допомагаючи їм стати схожими на Нього.
Уподібнитися до Христа можемо й ми, тому що ми беремо участь у таїнствах – а таїнства стають доступні нам через дію Святого Духа. Святий Дух веде нас до Христа в таїнствах, даючи шанс і стати подібними до Нього.
Бути подібним до Христа – це значить бути святими. І коли так стається, то силу й дари Святого Духа отримуємо не лише ми: вони поширюються на весь світ.
Отець Стів Ґрюноу, «Word on Fire»
За темою:
Дух Святий у Месі
Алілуя: слово без слів
Значення літургійного гімну «Слава во вишніх Богу»
«Блаженний» відповідає нашому «щасливий». Як блаженства, так і вся Нагірна проповідь передусім змальовують портрет Христа. Він єдиний повністю виконав Нагірну проповідь і жив блаженствами, які проголосив. Блаженства також змальовують «портрет» нової людини, яка має народитись зі Святого Духа – Духа розіп’ятого і воскреслого Христа. До блаженств не можна підходити як до закону, який маємо осягнути виключно своїми зусиллями, передусім вони – обітниці Ісуса, що той, хто має в собі Його Духа, виконуватиме вчинки вічного життя, визначені в заповідях блаженства і в усій проповіді Христа.
“Син Людський є Володарем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих за віру в ХХ столітті (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця
Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії