День сім’ї Кам'янець-Подільської дієцезії в Летичеві

«Проводячи такі заходи, ми прагнемо показати святість родини, — сказав CREDO ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, — адже в родині виховуються діти й підлітки, саме через родину їм передаються дари Святого Духа: віра, надія й любов. Від того, що дасть родина хлопцеві чи дівчині, залежить те, якими вони стануть чоловіками і дружинами, якими будуть їхні сім’ї. Родина, отже, це саме те місце, де формується наше майбутнє. Якщо наші родини будуть міцними, — вони служитимуть прикладом, який ми, християни, католики можемо дати усім людям. Тим прикладом, тим свідченням, якого так потребує сучасний світ». 

Початком заходу стала конференція, з якою виступила перед присутніми координаторка мирян дієцезіального душпастрсва родин пані Тереза Андрущишина. «Відповідь на питання “Для чого ми виховуємо дітей?, Якими вони повинні стати?", — сказала пані Тереза, — міститься у словах подружньої присяги, яку промовляємо під час укладання шлюбу: "прийняти дітей і виховати їх по-християнськи". А що значить виховати по-християнськи? Навчити жити заповідями любові. Це і є та мета, та програма виховання, яку батьки повинні прийняти і здійснювати. Все інше — навчання, освіта, здоров’я, культурний розвиток тощо — повинно служити тому, щоби навчити дітей любити Бога понад усе, а ближнього — як себе самого. А навчити дітей жити по-християнськи неможливо, якщо по-християнськи не живуть самі батьки. А жити по-християнськи — це значить ні в якому випадку не йти на компроміс із гріхом».

Про те, що опираючись на Бога, не йти на компроміс із гріхом, прикриваючись розповсюдженими фразами «Всі так роблять» можливо і в нашому суспільстві, говорив, ділячись своїм досвідом родинного життя батько шістьох дітей Володимир Олійник з Кам’янця-Подільського. Раніше в його родині переконались, що можна, не даючи хабаря отримати водійські права, тепер  — що можна, не даючи хабаря, вчитись на юридичному факультеті (його син вчиться на 2-му курсі). Молоді вінничанки Аліна Поплавська і Вікторія Журмальова поділились досвідом того, яке в їхньому житті мало Post Cresima —  душпастирство для молоді, яка прийняла таїнство Миропомазання, що народилось на Неокатехуменальній Дорозі і вперше в Україні впроваджено у вінницькій парафії Матері Божої Ангельської. «Важко, коли не йдеш із Богом, коли не довіряєш Йому своїх проблем, — сказав хмельничанин Іван Чорний. — Зараз, незважаючи на кризи в родині, на проблеми зі здоров’ям, викликані наслідками перебування в АТО, я можу сказати, що ніколи не відчував любові Бога так, як тепер». Його дружина Юлія навела приклад дії спільної молитви в житті родини. «Коли ми мешкали в гуртожитку, — сказала вона, — ми всі разом просили Бога дати нам гідне житло. Господь вислухав наші молитви: нині маємо житло площею 120 квадратних метрів».

Для дітей, які приїхали до Летичева зі своїми батьками, під час конференції і свідчень учасників були організовані різні забави. Серед тих, хто опікувався дітьми були й семінаристи дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці Олександр Дмитришен, Хобсон Ґавіолі де Маттос (Бразилія), Франсіско Ґерардо Моран Ґодінез (США) та Дієго Хав’єр Мартінес (Мексика). А під час обідньої перерви вони влаштували імпровізований концерт українських та латиноамериканських пісень. 

Працюючи в малих групах, учасники зустрічі родин мали можливість відповісти на питання: коли я був підлітком, що або хто допомагав мені бути вірним Богу, боротися зі спокусами? Що я роблю для того, аби допомогти своїм дітям жити у вірі? Чи бачу якісь занедбання у вихованні своїх дітей, і над чим після сьогоднішньої зустрічі хочу з Божою допомогою працювати?

«Ділитись власним досвідом, — сказала перед початком роботи в групах Тереза Андрущишина, — для християн дуже важливо. Адже якби сьогодні ті, чиї свідчення ви чули, не захотіли нічого говорити, сказали би, що це їхня приватна справа, багато з присутніх не отримали б того, що отримали». 

Цьогорічний День сім’ї збігся в часі з початком паломництва, у яке вирушили брати з Неокатехуменальних спільнот для участі у святкуванні 50-річчя Неокатехуменальної Дороги в Римі, яке відбудеться в італійській столиці 5 травня. Брати, які на двох автобусах вирушили з Вінниці, зробили зупинку в Летичеві, щоби перед образом Покровительки Поділля отримати від єпископа благословення на подорож.

Кульмінацією й завершенням Дієцезіального дня сім’ї стала Літургія Євхаристії, яку очолив єпископ Леон Дубравський. Проголошуючи проповідь, голова Комісії у справах сім’ї при Конференції єпископів України, єпископ Радослав Змітрович поставив питання: «Чи хотіли б ви виховати своїх дітей так, щоби навіть “побиті камінням”, навіть коли здається, що в них вже немає життя, вони підводились і далі йшли виконувати свою місію?»

«Якщо хочете, — продовжив владика, — потрібно дві речі. Перше — це місія. Усвідомлювати, що є покликання, яке Господь приготував для ваших дітей. Друге — пам’ятати слова Ісуса про те, що до Царства Божого треба ввійти через великі утиски. Добре виховати дитину — це навчити її страждати. Звичайно, не створювати їй страждань, але вчити страждати. Адже можна страждати з Богом і бути щасливим, а можна тільки те й робити, що тікати від страждань, але їх все одно не уникнути». Його Преосвященство навів приклад тих, хто все життя присвячує тому, щоби втекти від страждань: накопичують гроші, налагоджують потрібні зв’язки в суспільстві, будують навкруги своїх будинків неприступні мури, пускають собак, встановлюють камери відеоспостереження — і все одно страждають від страху перед стражданнями. «А щоби навчити дітей страждати, — сказав владика Радослав, — їм потрібно дати щось «не від цього світу»: той мир, який дає Ісус Христос і якого світ не дає й дати не може. А мир Ісуса: це Його відносини з Небесним Отцем, Його любов до Отця, Його довіра Отцеві».

Звертаючись до учасників зустрічі, єпископ Леон Дубравський наполегливо закликав до відродження традиції спільної молитви в родині. «Про це, — сказав він, — вам постійно нагадуватимуть ваші душпастирі. Пам’ятайте, що спільна молитва це більша сила ніж ядерна чи будь-яка інша зброя, ніж будь-яке військо чи будь-яка влада».

Підводячи підсумок Дієцезіального дня сім’ї-2018, єпископ Радослав Змітрович сказав: «Все, що відбулося, має велике значення передусім для тих, хто сюди приїхав. Адже в сучасному середовищі вірні родини можуть почуватися самотніми у вірі. Тут, зустрічаючись, спілкуючись між собою, вони мають можливість підтримувати одні одних і отримувати підтримку в житті, до якого Бог їх кличе. Не менше значення це має і для тих, хто їх оточує в повсякденному житті, адже цей дух,  щовони тут отримають, вони привезуть туди, де живуть, у те середовище, в якому перебувають. Тут збирається Церква на чолі з пастирем дієцезії — миряни, священики, сестри-монахині. І це має велике значення для всієї дієцезії і для всієї України».

Ігор Богомолов

Фото: Віктор Залевський 


За темою:
Волейбол у Хмельницькому: св. Йосиф і Мати Божa Летичівська завоювали серця молоді
У Летичеві молилися за нові покликання
Летичів: урочистість Пресвятої Богородиці очолив архієпископ Мечислав Мокшицький