Католицький Медіа-Центр Римсько-Католицької Церкви в Україні
» » » Манускрипти на Адвент. Аміатинський кодекс: найдавніша повна Вульгата
11:54 Понеділок 0 106
4-12-2017, 11:54

Манускрипти на Адвент. Аміатинський кодекс: найдавніша повна Вульгата

Адвентові розповіді про середньовічні манускрипти розпочне Аміатинський кодекс – книга по-справжньому велична: вона складається з 1030 пергаментних аркушів 50х34 см завбільшки й важить 34 кг. Проте не тільки розміри роблять її цікавою. Цей манускрипт, написаний на межі VII–VIII століть, – найдавніший збережений повний список Вульгати та найточніша копія тексту святого Єроніма.
Народився Аміатинський кодекс – який, звісно, тоді ще не носив цієї назви – у спільному скрипторії нортумбрійських монастирів Вермут і Джарроу наприкінці VII століття. Як пише в «Церковній історії народу англів» Беда Преподобний, керівником проекту був їхній абат Колфрід, а задум полягав у тому, щоб зробити три Біблії: для кожного з монастирів і на подарунок Папі.


На кожній сторінці кодексу – 43 чи 44 стрункі рядки, написані унціальним письмом. Усі рядкові літери одного розміру, і нема розділових знаків (на той час вони вже були винайдені, та ще не дуже вживані), але розбивка на рядки допомагає читачеві, розділяючи смислові частини фраз.


Це був справді амбітний проект: зазвичай манускрипти містили окремі книги Святого Письма, наприклад, Чотириєвангеліє, що, зрештою, не дивно, якщо поглянути на розміри повної Біблії. На кожну розгортку манускрипту потрібна була ціла теляча шкіра – тобто на одну книгу йшло півтисячне стадо. На жаль, сьогодні можна хіба уявляти, як урочисто виглядали три такі томи, лежачи поруч: із трьох примірників, над якими працювали семеро переписувачів, зберігся тільки Аміатинський кодекс. Один манускрипт цілковито втрачений, від іншого залишилися самі фрагменти.

Фото – Remi Mathis


Аміатинському кодексові якраз і була призначена далека мандрівка до Рима, до Папи Григорія ІІ. Абат Колфрід не зустрівся з Понтифіком, бо помер по дорозі 716 року. Проте книгу таки доправили в Італію, і в ІХ столітті її новою домівкою став монастир Святого Спаса на горі Аміата неподалік від Сієни. Від цієї гори й отримав назву манускрипт.


У монастирі Святого Спаса книга пробула майже тисячоліття, до 1782 року, коли герцог Тоскани Леопольд І секуляризував орденське майно. Аміатинський кодекс перевезли у флорентійську бібліотеку Лауренціану, де він зберігається й нині. А 2018 року манускрипт ненадовго повернеться у Велику Британію, щоб стати одним із експонатів виставки Британської бібліотеки про англосаксонські королівства.

Варвара Холодна

Джерело ілюстрацій – Світова електронна бібліотека.

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Культура 17:08 П'ятниця 0 43 Манускрипти на Адвент. Золотий кодекс на пурпурових сторінках Ми вже згадували про книжку, виготовлену з пергаменту незвичного кольору. Але в чорний сторінки почали фарбувати лише в пізньому середньовіччі, а наприкінці І тисячоліття для особливих манускриптів обирали іншу барву – пурпурову.