Цей мультфільм далекий від класичних різдвяних історій. Тут, звісно, є всі стандартні елементи Різдва, але подані вони доволі дивно. І хоч у графі "режисер" стоїть ім'я Генрі Селіка, повноправним автором можна сміливо назвати й Тіма Бартона: у кожному епізоді видно руку майстра готичної казки.
«Жах перед Різдвом»
США, 1993
Режисер: Генрі Селін
Ролі озвучили: Дені Ельфман, Крис Сарандон, Кетрін О'Хара
Тім Бартон – автор вірша, за яким знято «Жах перед Різдвом», і продюсер мультфільму. Тут, як і в інших його фільмах, є прониклива лірика, химерне почуття гумору та нетривіальний фінал.Глядач потрапляє у світ, де кожне велике свято живе у власному місті. День Подяки, Великдень, День святого Патрика, Гелловін і Різдво – кожне має правителя й мешканців, головне завдання яких у тому, аби щороку якнайкраще підготувати свято для людей. Наш головний персонаж – зірка Гелловіну, гарбузяний король Джек Скеленттон. Джек – типовий романтичний герой: високий і худорлявий, задумливий, із вишуканими манерами та гамлетівськими переживаннями.
Після ще одного феєричного лякання він відчуває спустошення: потворний світ нечисті та жахів набрид, якась далека мрія не дає спокою. Занурившись у роздуми, Джек іде далеко від Гелловіну й потрапляє в місто Різдва. Там усе його зачаровує, він розуміє, що саме цього шукав. Не розібравшись до кінця, у чому там справа, Джек вирішує, що цього року сам організує Різдво. Викравши Санта Клауса, Скеленгтон береться за справу. Проте робота виявляється набагато складнішою, ніж думав Джек, і свято ризикує зірватися.
Це фільм-казка, тож сюжет тут простий. Але будь-який сюжет поступається харизмі та нестримній фантазії, з якими зроблений кожен епізод. Тут варто звертати увагу на дрібні деталі, предмети в кадрі, другий план – усе те, що творить атмосферу. Персонажі, знайомі з дитинства – Санта Клаус, Бабай – подані у незвичному ракурсі, доповнені новими рисами, хоч і далі залишаються архетипними. Оскільки це мюзикл, на окрему увагу заслуговує робота композитора Дені Ельфмана, який написав музику та озвучив роль Джека. Музика створює справжнє відчуття свята та передчуття веселощів, його композиціям хочеться підспівувати з перших звуків.
Те, що вийшло в результаті невинного експерименту Джека Скеленгтона, можна охарактеризувати як Різдво навиворіт: перелякані діти, засушені щурячі голови в ролі подарунків, зіпсоване свято. Усе, що було би веселощами на Гелловін, перетворюється на катастрофу в день Різдва. Однак на героя неможливо сердитися: він мрійник, він хотів як краще. Зрештою Джек виправляє свою помилку, визволивши Санту та дозволивши йому врятувати Різдво. Проте головне – це різдвяний подарунок, що його отримав сам Джек. Він зрозумів важливу річ: бути на своєму місці й робити те, що найкраще вмієш, – це і є справжнє щастя. Але ж і мріяти ніхто не заборонить.
Юлія Карпицька
«Католицький Вісник», № 24 (621)/2015