«Сім» (Кіноклуб)

Хоча де лише другий фільм режисера, акторський склад і блискуча детективна історія зробили своє: касові збори вдесятеро перевищили бюджет стрічки. Але проблематика фільму така серйозна, що затьмарює зірковість акторів та напружену сюжетну лінію, перетворюючи звичайний трилер на філософську драму.
У маленькому депресивному містечку стається нове вбивство, що не дивує ані мешканців, ані поліцейських. «Це місто завжди було таким», – каже начальник відділку. За справу беруться двоє детективів: старий досвідчений Вільям Сомерсет та молодий амбітний Девід Мілз. Сомерсет підозрює, що це не звичайне вбивство і варто чекати на продовження. Він не помиляється: невдовзі знаходять іще одне скалічене тіло. Зачіпка дає детективам зрозуміти, що буде далі: біля першого тіла був напис «Обжерливість», біля другого – «Жадібність». Отже, убивця керується сімома смертними гріхами – обирає людину, якій, на його думку, притаманна та чи інша вада, і карає її у свій химерний спосіб. Залишається ще п’ять жертв: на лінощі, гординю, хтивість, заздрість і гнів.
Детективи – це дві протилежності. Старший – вдумливий, врівноважений, розумний; молодший – імпульсивний, трохи агресивний і не завжди тямущий. Проте вони доповнюють один одного. Починаючи розслідування, обидва розуміють, що мають справу не зі звичайним маніяком, а з розумною людиною, таким собі злим генієм. Убивця – справжній інтелектуал, у якийсь момент можна відчути симпатію до нього. І це, можливо, найнебезпечніше.
Фільм сповнений цитат і алюзій: тут є «Божественна комедія», «Втрачений рай», «Венеціанський купець», навіть Тома Аквінський із ученням про сім смертних гріхів. Ім’я вбивці, Джон Доу, відсилає глядачів до героя фільму Френка Капри, який на знак протесту проти людських вад хотів учинити самогубство. Також Джоном Доу в суді прийнято було називати невідомого або анонімного відповідача. Загальний стиль фільму – нео-нуар, для якого характерні похмурість, переворот традиційних моральних цінностей, песимістична позиція щодо значення життя й місця людства у Всесвіті.
Саме це відрізняє «Сім» від звичайних детективів. Тут сформульовано глобальні проблеми людства та своєрідну відповідь на них. «Не заперечуватиму, що хочу повернути гріх проти грішників», – головна репліка, у якій сконцентрована філософія Джона Доу. Так він виходить на одну з центральних тем морального богослов’я – як протистояти гріху. Але католицька відповідь абсолютно протилежна: кожній ваді протиставлена чеснота, наче ліки, які мають вилікувати грішника, а не вбити його.

Юлія Карпицька
«Католицький Вісник», № 14 (611)/2015