Останнім часом у кінематографі можна помітити схильність до роздумів на тему штучного інтелекту. Тема ця в мистецтві, звісно, не нова, але тепер її розглядають зі специфічного ракурсу. Спираючись на найновіші відкриття у сфері кібернетики, біохімії та інформаційних технологій, фантасти малюють картину не просто "мислячої машини", а й досконалого розуму, наділеного божественними рисами.
«Перевага»
США, Великобританія, 2014
Режисер: Воплі Пфістер
У ролях: Джоні Депп, Ребека Гопл, Поп Беттані, Морган Фрімен
США, Великобританія, 2014
Режисер: Воплі Пфістер
У ролях: Джоні Депп, Ребека Гопл, Поп Беттані, Морган Фрімен
Фільмів, що переосмислюють штучний інтелект у ключі своєрідної надприродності, не бракує: «Люсі», «Посвячений», «Я – Початок» і, мабуть, найцікавіший – «Перевага». Його автори спромоглися розкрити проблему глибше, ніж в інших стрічках такого типу, тож він більше потребує аналізу та роз’яснень.Вілл Кастер, видатний учений-нейроінженер і розробник штучного інтелекту, після одного зі своїх виступів стає жертвою радикального антитехнологічного угруповання й тепер приречений на смерть. Його дружина Евелін, заручившись підтримкою друга сім’ї, вдається до неймовірних заходів і завантажує свідомість Вілла в комп’ютер.
Експеримент відбувається вдало, розум урятовано, і людина перетворюється на машину з неймовірними можливостями – свідому та самостійну. І тут починаються дивні речі: колись скромний і замкнений науковець швидкими темпами захоплює Інтернет і поривається змінювати світ.
Колеги Вілла починають вагатися, коди бать, якої могутності він досяг. Постає непосильне для них питання: як зрозуміти, що перед ними справді інтелект колись живої людини, а не лише приблизна копія? Терористична організація «Рух опору сучасним технологіям» всіляко намагається зупинити «розумну машину». Та й Евелін, єдину, хто вірила в те, що цей комп’ютер – справді Вілл, теж мучать сумніви: вона мріє вберегти чоловіка, але боїться того, що збувається. Урешті Вілл набуває такої могутності, що починає зцілювати хворих, оживляти мертвих, відновлювати пошкоджені речі, керувати погодою, а згодом навіть повертає собі тіло.
Звісно, автори фільму заторкнули широкий спектр наукових та соціальних проблем; проте, мабуть, найбільш важливі й дискусійні тут проблеми морально-етичні.
Важко не помітити, що у фільмі використано християнську символіку та цитати Біблії. Коли Вілл зцілює сліпого, підкреслюється, що той був незрячий від народження, а це Євангеліє від Йоана (9, 1-38). Більш завуальована цитата стосується процесу регенерації – із землі, тобто з пороху, що можна порівняти, наприклад, із Книгою Проповідника 3, 20. І, звісно, те, що Вілл повертає собі тіло, – більш ніж очевидна алюзія.
Розум, завантажений у комп’ютер, досяг досконалості, або ж «переваги». Він – втілення Месії ери технологій. Його можливості необмежені, він прагне добра: перемогти хвороби, смерть, побудувати нову ідеальну цивілізацію. Проте в цій ідеї існує невеличкий, але суттєвий нюанс: тут не Бог став людиною, а людина богом, причому самопроголошеним. Питання свободи волі не стоїть, люди тут раби «вищого розуму».
Однак найцікавіший тут погляд авторів на проблему протистояння науки й віри. Ми виросли у світі, де позиція більшості науковців щодо християнських істин віри була однозначною – їх відкидали як «ненаукові». Натомість фільм показує безумовно важливу тенденцію: до таких речей, як наприклад, тілесне воскресіння, наука вже не ставиться як до «забобону» вірян, який не має нічого спільного із реальністю.
Нехай у химерний спосіб, далекий від справжнього християнського розуміння Воскресіння, та все ж «Перевага» показує, що цей факт теоретично можливий і не суперечить природі. Наука наче відгортає краєчок завіси та зазирає до того світу, який християнам відкритий уже дві тисячі років.
Юлія Карпицька
«Католицький Вісник», № 7 (604)/2015