Живе у церковному сопричасті, підтримує особисті стосунки з Христом, визнає власні обмеження, є людиною Божого слова, вміє вислухати, ставати ближнім для людей, готується, звіщає, спроможний «виходити назовні», оберігає пам’ять. Такі десять ознак ідеального катехита отець Серджіо Ла Пенья, працівник Конгрегації у справах проголошення святих, виокремив у повчаннях Його Святості й подав у книжці «Катехит за Папою Франциском», що побачила світ у видавництві «Edizioni Dottrinari».
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Фундаментальна роль у звіщенні Євангелія
Автор пропонує деякі базові ідеї щодо ідентичності й місії катехита, виходячи з письмових творів і промов Папи Франциска. Він подає модель, що може стати в пригоді тим, хто виконує цю важливу місію в Церкві, щоб поглибити покликання на служінні Богові та ближнім. Як зазначає священик, «ніхто не стає християнином сам собою», а тому катехити відіграють фундаментальну роль у звіщенні Євангелія.
Папа Франциск, зі зворушенням і вдячністю згадуючи свою катехитку, підкреслює роль катехитів у Церкві. Ось чому він дуже наголошує на важливості катехизації «як місця зустрічі з Христом». Отець Ла Пенья, зокрема, звертає увагу на те, що як архієпископ Буенос-Айреса Хорхе Берґольйо щороку, в день літургійного спомину святого Пія Х, писав окреме послання, присвячене катехитам.
Катехит постійно задіяний у звіщення Христа
Блаженний Сезар де Бюс, засновник Згромадження Отців Християнської Доктрини, до якого належить отець Серджіо Ла Пенья, накреслив п’ять основних ознак катехитів: бути живим катехизмом, вірним Богові у місцевій Церкві, вірним людській особі, послуговуватися простою мовою та використовувати все, що може послужити звіщенню Христа.
Отець Серджіо поєднує навчання засновника з ученням Папи Франциска. Катехит – це людина, увесь час залучена у звіщення, навіть і тоді, коли не робить цього безпосередньо. Його життя має бути зразкове. Катехитами не припиняють бути ніколи, навіть у час канікул. Як писав блаженний Сезаре де Бюс, якщо «наш стиль життя згідний з істиною, якої навчаємо», ми стаємо «живим катехизмом».
Вірність Божому слову
Основоположна вимога – переживати катехизацію як занурення у Святе Письмо. Боже слово – не власність Церкви чи катехита, а Божий дар. Тому треба бути обережним перед спокусою стати небезсторонніми чи необ’єктивними у його навчанні та використовувати надто особисті аргументації чи пояснення, які не відповідають тому, що Бог хотів об’явити і що вчительський уряд Церкви авторитетно пояснює та передає вірним.
Перші катехити
У книжці отця Ла Пеньї не бракує згадки і про перших катехитів, яких зустрічаємо в житті: батьків і дідусів й бабусь, про яких часто говорить Папа. Його Святість каже, що старість – це «час благодаті, коли Господь оновлює Своє покликання оберігати та передавати віру, молитися й заступатися, бути близькими до тих, хто в потребі». Тому дідусям і бабусям довірене завдання бути катехитами, «передавати досвіт життя, історію родини, громади, народу, просто та мудро ділитися вірою».