У день спомину святих Йоакима та Анни Папа Франциск нагадав про важливість дідусів і бабусь у родині.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.«Дідусі й бабусі – це скарб родини. Прошу вас, дбайте про дідусів і бабусь, любіть їх і давайте їм можливість спілкуватися з дітьми», – закликав Папа Франциск через Твіттер у четвер, 26 липня 2018 року, на спомин святих Йоакима й Анни, батьків Пречистої Діви Марії, дідуся й бабусі Ісуса Христа.
Спілкування між поколіннями
Папа Франциск у промовах та інтерв’ю, зокрема присвячених молоді, не оминає теми спілкування між поколіннями. Про це він, зокрема, нагадував і в минулорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня молоді. Коментуючи подячну пісню Пресвятої Богородиці «Величай, душе моя», він вказував на те, що з неї помітно, як добре Марія знала Боже слово, адже кожен її рядок перегукується зі Старим Завітом: «Юна Ісусова Мати добре знала молитви Свого народу. Без сумніву, їх Її навчили батьки, дідусі й бабусі. Яке ж важливе передавання віри від одного покоління до іншого! У молитвах, яких нас навчили предки, міститься прихований скарб, у тій духовності, що живе в культурі простих людей і яку ми називаємо народною побожністю».
Роль дідусів і бабусь у родині
А в березні 2015 року Наступник святого Петра присвятив цінності дідусів і бабусь та важливості їхньої ролі в родині цілу катехизу під час загальної аудієнції, зазначаючи, що й сам ототожнює себе з ними, адже також належить до цієї вікової категорії. Він скерував думку до євангельських постатей Симеона й Анни, про яких святий Лука згадує в розповіді про Стрітення. Євангеліст не приховує їхнього віку: Симеона називає «старцем», а про Анну говорить, що їй 84 роки.
«Євангеліє розповідає, що вони довгі роки чекали на прихід Бога, щодня і з великою вірністю. Вони бажали побачити Його, збагнути знаки, відчути початок. Можливо, вони навіть змирилися з тим, що не доживуть до того дня, але оте очікування захопило все їхнє життя: вони не мали важливішого заняття, ніж чекати Господа й молитися. І ось, коли Марія і Йосиф прийшли до храму, щоб виконати приписи закону, Симеон і Анна в пориві вирушили назустріч, натхнені Святим Духом. У цю мить тягар віку й очікування зник. Вони розпізнали Дитя й відкрили нові сили для нового завдання: дякувати і свідчити про цей Божий Знак», – зазначив Папа.
«Дорогі дідусі й бабусі, дорогі особи похилого віку, ступаймо слідами цих надзвичайних старців! – закликав Його Святість. – Ставаймо й самі трохи поетами молитви, відчуваючи смак у добиранні слів, пристосовуймо ті, яких нас навчає Боже слово. Молитва похилих віком, дідусів і бабусь – це великий дар для Церкви! Це багатство! Це велика ін’єкція мудрості для всього суспільства, насамперед для того, яке занадто занурене в роботу, занадто заклопотане й неуважне».
Свідки молитви та вдячності
У цьому контексті Папа вказав на приклад свого попередника Бенедикта XVI, який «вирішив провести останній етап життя в молитві та слуханні Бога». «Цивілізація, в якій більше не моляться, – це цивілізація, де старість втратила сенс. І це страшно. Ми дуже потребуємо похилих віком, які моляться, бо старість дана саме для цього», – процитував Папа слова Олів’є Клемана.
За словами Наступника святого Петра, похилі віком особи можуть «дякувати Господеві за отримані блага й заповнювати порожнечу невдячності», «молитися за очікування нових поколінь і давати гідність пам’яті й жертві минулих». Амбітній молоді можуть нагадувати, «що життя без любові – це черстве життя», боязку молодь запевнити, що «тривогу перед майбутнім можна перемогти», а молодь, надто закохану в себе, навчити, «що більше радості у тому, щоб давати, ніж щоб отримувати».