«Пробуди до віри, Мамо!» – XV зустріч молоді в Більшівцях

Про це розповідає Орден Братів Менших Конвентуальних – Францисканців в Україні.

Сучасному суспільству так подекуди бракує віри: у Господа, у краще майбутнє, у не таке вже пропаще сьогодення, та й іноді навіть у себе самих. Саме тому віра і Марія стали головними, знаковими темами цьогорічної зустрічі молоді, адже лише Марія, добра Мама, може пробудити нас і весь народ із тривалої духовної сплячки. 

Учасники зустрічі молоді, що тривала з 15 до 17 липня, як свідомі християни також не залишилися осторонь подій на сході України. Протягом трьох днів зустрічі молодь щодня молилася за те, щоб війна в Україні закінчилася, за мир в країні, навернення для народу, за воїнів, що й досі собою закривають всю Україну від куль, і за тих, які вже відійшли у Вічність і стали героями. 

На всіх чекали три наповнені подіями та конференціями дні, які нізащо не залишили би байдужими навіть найзатятіших скептиків. 


День 1. Загрози для віри

Опісля недільної урочистої Служби Божої під час храмового свята, яку очолив митрополит Львівський Мечислав Мокшицький, учасники зустрічі мали можливість узяти участь у конференції про те, що не дозволяє нам повністю віддатися Богу. Різні залежності, секти, банальна віра в гороскопи та знаки зодіаку, практики східних філософій, такі, як медитації, йога та веганство, магія та ворожіння – і це ще не весь список того, що заважає нашій вірі. 

Молодь також мала можливість поділитися власним досвідом і поспілкуватися на такі теми із жителями тутешнього селища. Попри негоду та дощ, молоді люди з усієї України несли, як добру новину, щиру й напутню розмову та молитву за мир у кожен дім, а потім, так само не зважаючи на дощ, прославляли піснями і танцями Бога. І навіть болото, що було під ногами, стало великим символом того, як треба боротися зі злом – не зважати на нього, радіти життю, і за потреби несамовимо топтати, аби знало своє місце. 


День 2. Пробуди, Маріє, наш народ

Цього дня спеціальним гостем програми став єпископ Едвард Кава, який виголосив захопливу конференцію про Марію та очолив Службу Божу. Владика щороку мотивує та надихає молодь на нові звершення та дорогу в єдності з Богом. 

Та, мабуть, найважчою та найпліднішою частиною дня стала Хресна Дорога за участю воїнів АТО: глибокі роздуми про долю нашої Батьківщини, щира молитва за народ, а також інсценізоване розп’яття Ісуса на хресті до сліз розчулили кожного. 

Християнська молодь довела, що не бажає залишатися осторонь від війни, яка триває не тільки на сході України, а й у кожного в серці. Війну не можна ігнорувати, на війні потрібно боротися й віддавати усі свої сили на перемогу, хоч би яка вона була – така, як зараз на сході, чи запекла духовна.


День 3. Бережіть храми своїх душ

«Якщо ми думаємо про Бога, то Він уже існує», – саме так, цитуючи італійського теолога Ансельма Кентерберійського, настоятель францисканців в Україні о. Станіслав Кава під час конференції у вівторок доводив існування Бога, розповідав про віру та істину. Опісля Літургії, яку він і очолив, учасників зустрічі чекав вихід з несподіванкою. Іще одне паломництво в паломництві, як жартівливо називали його молоді люди, вирушило по обіді, і всі були вельми здивовані тим, що побачили – прекрасний, проте зруйнований та занедбаний храм початку XVIII ст., який за словами о. Мар’яна Мельничука, виглядав так само, як душа людини без Бога. 

Щоб остаточно очистити свою душу та засвоїти плоди зустрічі, молодь взялася наводити лад у храмі. Учасники зустрічі цього разу стали першопрохідцями, адже так само колись виглядав і храм у Більшівцях, і так само учасники першої зустрічі молоді майже 20 років тому виносили звідти сміття та стирали лайливі слова зі стін. 



Храм у Більшівцях піднявся з руїни завдяки ревній праці францисканців. Можливо, колись християни всієї України приїздитимуть у храм у Кукільниках на служби й відпусти. А наразі тут уперше, мабуть, за понад півстоліття лунала молитва та спів прослави. Щирі слова з молодих уст наповнювали храм новим життям і закладали новий початок, можливо, ще одної католицької святині Україні. А сльози, що бриніли в очах людей, таки звіщали про безмежну благодать, яку отримали учасники зустрічі молоді. 


Коли молодих людей питали, що вони хотіли б змінити в зустрічі, то майже всі одностайно відповідали, що потрібно зробити її довшою. Проте, хоча насичені дні швидко закінчилися, є надія, що вони принесуть плоди на всі майбутні місяці та роки в житті молодих християн. 

Один із учасників зустрічі молоді, щиро дякуючи за проведений у Більшівцях час, сказав: «Є сльози суму, є сльози радості. А є сльози просвітлення. Протягом всієї зустрічі я плакав через те, побачив Світло». Можливо, не тільки ця молода людина отримала просвітлення, але беззаперечно, що таки всі учасники зустрічі змогли знайти свою особисту дорогу до Світла й завдяки Марії, Цариці миру і поєднання, у Більшівцях відчули поклик до пробудження, до справжньої віри та до нового життя. 

Тетяна Хоронжук