У суботу, 2 червня 2018 року, у ватиканському залі Павла VI Папа Франциск зустрівся з членами Італійської спілки боротьби з м’язовою дистрофією, щоб подякувати тим, хто запалює промінь надії для хворих, і наголосити на цінності кожного людського життя. Він нагадав, що фізичну реабілітацію може й мусить супроводжувати духовна, щоб перемагати не лише фізичний біль, а й моральні страждання, пов’язані з почуттям покинутості.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Допомога для тіла і для духа
Вітаючи Президента спілки, її членів і волонтерів, Папа зазначив, що вони для хворих – «промені надії, які полегшують моменти самотності і відчаю й заохочують долати недугу спокійно та з довірою». «Ваша присутність поруч із цими людьми забезпечує приязну допомогу, цінні послуги в медичній та соціальній сфері. Крім конкретної допомоги, необхідної на щодень, як-от транспортування, фізіотерапія, домашня опіка, важливі також ваші людське тепло, дружній діалог і лагідність».
Особливий фактор гуманізації
Окремо Його Святість згадав про такі риси діяльності Спілки, як безкоштовність послуг і незалежність від часткових інтересів чи ідеологій. Але цю безкорисливість супроводжують професійність і безперервність, а праця членів спілки вимагає таких чеснот, як «тактовність, вірність, уважність, готовність, здатність відчувати невисловлені потреби хворого, покора, серйозність, рішучість, пунктуальність, витривалість і пошана до недужого».
Заохотивши слухачів і надалі прямувати цим шляхом і ставати «свідками солідарності та євангельської милосердної любові», Папа назвав їхню працю «особливим фактором гуманізації». «Завдяки різноманітним формам служіння, які ваша Спілка поширює й конкретизує, вона робить суспільство уважнішим до гідності людини та її багатогранних очікувань».
Люблячи, по-справжньому самореалізуємося
Така діяльність дозволяє відчути, що «людська особа повністю реалізується лише тоді, коли любить і посвячує себе іншим». «Глибоку рацію» цього досвіду нам пояснює Ісус, «утілений Божий Син», Який, об’явивши нам обличчя Бога, звістив людині, що «найвищий закон її буття – любов».
У цьому контексті варто згадати про приклади багатьох святих, які, «йдучи за цим повчанням», протягом сторіч «написали чудові сторінки любові до ближнього». «Нині теж багато людей, дбаючи про ближнього, прийшли до поновного відкриття віри, бо в особі хворого зустріли Христа, Божого Сина. Він просить про послугу в особах найслабших братів і сестер, промовляє до серця того, хто їм служить, і дає відчути радість безкорисливої любові, джерела справжнього щастя», – сказав Папа.
Страждання – урок любові до життя
Підсумовуючи, Його Святість наголосив, що допомога важлива, але ще важливіше «серце, з яким її надають». «Ви покликані бути школою життя, насамперед, для молоді, роблячи внесок у виховання в культурі солідарності та гостинності, відкритій до потреб найслабших. А це відбувається через великий урок страждання: лекцію, яку нам дають хворі та стражденні, не може дати жодна кафедра. Той, хто страждає, краще розуміє цінність божественного дару життя, яке треба підтримувати, оберігати й захищати від зачаття до природного завершення».
За темою:
Папа: Спорт може відкрити шлях до Христа там, де неможливо Його звіщати
Папа: Диявол нищить людську гідність, провокує голод та рабство
Папа Франциск: У Пресвятій Євхаристії – смак Христової Пасхи