Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Виставка «На горі. Ігор Костецький і доба “мистецького безвізу”»
09:27 Четвер 0 522
17-05-2018, 09:27

Виставка «На горі. Ігор Костецький і доба “мистецького безвізу”»

15 травня в Києві, у Музеї книги і друкарства на території Києво-Печерської Лаври, відкрилася виставка, присвячена 105-річчю з народження українського авангардного письменника, драматурга-абсурдиста й перекладача Ігоря Костецького. 
У 50-х роках ХХ ст., перебуваючи на еміграції, він був редактором католицького часопису «Україна і світ», а в 60-х – одним із редакторів перекладу Біблії, який виконав вінничанин Іван Хоменко. Також Костецький і його дружина, поетка Елізабет Коттмаєр, заснували в Німеччині видавництво «На горі», яке друкувало подекуди найперші українські переклади класиків світової літератури, від Вільяма Шекспіра до Стефана Ґеорґе, та твори земляків-сучасників: Віри Вовк, Олега Зуєвського, Василя Барки.


Організатор і співкуратор виставки Олександр Вешелені підкреслив унікальність такої постаті в українському та світовому масштабі. Назва «На горі. Ігор Костецький і доба "мистецького безвізу"» передає налаштування, яке Костецький постулював усім своїм життям: відкривати Україні класику європейської, американської та східної літератур і творити «безвізовий простір» зі світовою культурною спільнотою. Ідея виставки зародилася в рамках фестивалю камерних літератур «Острів Європа», який відбудеться 15-17 червня у Вінниці, де минуло дитинство киянина Ігоря Костецького.


В експозиції поєднані документи та інсталяції, які не просто знайомлять відвідувачів з фактами життя і професійною діяльністю Костецького, а й намагаються якнайкраще показати грані особистості письменника. Цінні матеріали: листування, газети й унікальні видання – дають відвідувачам можливість дізнатися, про що Костецький листувався з Т. С. Еліотом і Оскаром Кокошкою, які опери полюбляв слухати, що про нього писали знакові німецькі ЗМІ, ба навіть як він коментував зачіску Віри Вовк.


Художнє оформлення виставки, зокрема, справжні театральні декорації, яким дуже тішилися діти, створили сценографи Олена й Богдан Поліщуки. Вони передали бароковість внутрішнього світу драматурга, відзначивши в інсталяціях незліченну кількість псевдонімів, якими той послуговувався.


На відкритті виступили директор фестивалю «Острів Європа» Олександр Вешелені, директорка Музею книги та друкарства Валентина Бочковська, кураторка виставки Інна Мочарник, директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський і перекладачка Анна Вовченко.


Матеріали для експозиції надали Наукова бібліотека Києво-Могилянської академії, Центральний архів-музей літератури й мистецтва України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей-архів преси та Центр східноєвропейських студій Бременського університету. Виставка відбулася завдяки підтримці депутатів Вінницької міськради Олега Стукана й В’ячеслава Заремби, Департаменту культури КМДА, Українського ПЕН-клубу, Центру історії Вінниці, громадської ініціативи «Я люблю Старе Місто» та громадської організації «Культурний Кампус».

У Києві проект «На горі. Ігор Костецький і доба “мистецького безвізу”» триватиме до 7 червня, а з 15 червня відкриється у вінницькому Музеї Михайла Коцюбинського.

Текст – Марія Ковальчук, Катерина Рудик
Фото – Марія Ковальчук

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
12:59 Четвер 0 79 Новий випуск журналу «Verbum» – про сенс християнського виховання На сторінках журналу «Verbum» уже йшлося про молодь у контексті нещодавнього Синоду. Природним продовженням цієї теми здаються роздуми про християнське виховання – адже можна сказати, що молодь така, якою її сформувало попереднє покоління.
Культура 16:46 Вівторок 0 109 Фланнері О'Коннор про католицьких письменників і їхніх читачів Спільно з журналом «Вербум» пропонуємо читачам КМЦ фрагмент із есе американської авторки Фланнері О’Коннор «Католицькі романісти і їхні читачі», опублікованого у збірці «Таємниця і звичаї» («Mystery and Manners», 1957). У цьому тексті вона розмірковує про письменницьке покликання й додаткові обов'язки, які виникають в автора-католика.