Папа до священиків: Бути «отцями», а не «Божими службовцями»

Про це розповідає Радіо Ватикану.

Перше питання зачитав французький семінарист, який представляв європейців. Він запитував Папу, як поєднати священицьке служіння з покорою, як почуватися водночас місіонерами й учнямис. За словами Папи, священик повинен були людиною, яка постійно прямує вперед, людиною, яка слухає та ніколи не стає самітною. Це означає мати також смирення прийняти супровід.

Аби зрозуміти, як прямувати вперед, фундаментальне значення має розпізнавання того, що добре, а що ні. Про це Понтифік говорив, відповідаючи на запитання африканського семінариста з Судану. Він вказав на дві передумови справжнього розрізнення: молитва й зіставлення із провідником, здатним вислухати та підказати.

Коли ж у священицькому житті відсутнє розпізнавання, починаються закам’янілість і казуїстика. Людина втрачає здатність прямувати вперед. Усе замикається, не даючи Святому Духові діяти. Папа заохотив священиків співпрацювати зі Святим Духом як із супутником у дорозі, адже ми часто боїмося Його, намагається «зв’язати». За його словами, мало бути добрими – треба бути такими, якими нас хоче бачити Святий Дух.

Мексиканський священик від імені латиноамериканців запитував про те, як зберегти інтегральну рівновагу священика протягом усього життєвого шляху. У цьому контексті Понтифік наголосив на важливості загальнолюдського формування священика. Потрібно бути «нормальними», тобто, людяними, здатними радіти з іншими, жартувати, усміхнутися, однак уміти й мовчки вислухати хворого, ніжно втішити. Необхідно бути «отцями» в духовному значенні, бути плідними й передавати життя. Бути священиками-отцями, а не функціонерами священних речей чи Божими службовцями.

Диякон зі США запитував про риси духовності дієцезіального священика, який, на відміну від ченця ордену, не може посилатися на засновника. Папа відповів одним словом: «дієцезальність». Це означає, що священик повинен розвивати взаємини зі своїм єпископом, навіть якщо може трапитися «важка» людина, зі співбратами у священстві, а також з парафіянами, адже вони його духовні діти. «Якщо докладете зусиль на цих трьох фронтах, стенете святими», – сказав він.

Останнє запитання поставив священик із Філіппін, і стосувалося воно постійного формування. Папа порадив дбати про своє формування в різних вимірах: загальнолюдському, душпастирському, духовному та спільнотному. Постійне формування починається з усвідомлення власної слабкості. Важливо пізнати свої обмеження. У контексті сучасної культури треба запитувати себе про те, як переживаємо віртуальну комунікацію, як використовуємо свій смартфон, готуючись протистояти спокусам проти безженності, які неодмінно виникнуть. Зрештою, пильнувати, аби не піддатися гордощам, прив’язаності до грошей, привабливості влади та вигод.

За темою:
П’ять років із Папою Франциском
Папа побуває на батьківщині святого отця Піо
Папа до Спільноти святого Егідія: Бідні – ваш скарб!